1967 р. Історія українського мистецтва

Після надрукування у Львові вищезгаданих книг Іван Федоров на запрошення князя Костянтина Острозького переїхав до Острогу на Волині, де створив нову друкарню. У 1581 році він видав тут Біблію, оздоблену гравюрами. За художнім рівнем і за культурою друкарства ця книга найкраща серед надрукованих до цього Іваном Федоровим.

Острозька біблія надрукована струнким, ясним і легким для сприймання шрифтом, рисунок якого наслідує шрифти українських рукописів. Набраний у дві колонки, він гарно компонується на сторінці книги. Ініціальні літери, яких досить багато, мають інший, ніж у львівських виданнях Федорова, характер. Вони стрункі, тонкі, вкомпоновані у вертикальний прямокутник. Малюнок кожної літери і її орнаментальне оформлення подається білим силуетом на чорному тлі. За стилем вони мають багато спільного з ініціальними літерами «Апостола» та «Малої подорожної книжиці», виданих кирилицею білоруським першодрукарем Григорієм [Георгієм] Скориною в 1525 році у Вільні, з якими Федоров міг ознайомитися, працюючи у Львові.

В Острозькій біблії, порівняно з попередніми виданнями Федорова, орнаменти скромніші, ритм малюнка спокійніший і зрівноважений, лінії, що окреслюють орнаментальні форми, більш плавні. Композиції заставок менше навантажені декоративними елементами. Оскільки в них більше чорного тла, вони здаються чорнішими. Орнаменти заставок у Біблії виділяються білим силуетом на чорному тлі, а у львівському «Апостолі» вони виглядають більш сріблястими. В заставках з Біблії заголовки служать центральним вузлом, від якого розгалужуються стебла з листками, стилізованими квітками. Федоров використовує і елементи архітектурних форм ренесансного характеру.

В оформленні Острозької біблії Федоров користувався також і наборним орнаментом, що складався з дрібних елементів: виноградних листочків, ягід, жолудів, зірочок та крилатих голівок серафимчиків, відлитих з металу. Заслуговує на увагу крилата голівка серафима. Замість традиційного ангела Іван Федоров подає зовсім світську композицію чисто місцевого змісту. Він малює круглу голову українця з чубом і довгими вусами. Домальовані з обох боків крильця надають зображенню вигляду звичайного серафима. Очевидно, цей малюнок сприймався як звичайна декорація і не викликав ніяких заперечень, хоч був вміщений у книзі церковного змісту. Ці серафими-українці, як їх іноді називають [Н. П. Киселев. Наборные украшения в изданиях Ивана Федорова. – «Книга», сб. IX, М., 1964, стор. 74], мабуть, сподобались наступним видавцям. Зустрічаються вони ще декілька століть не лише в українських, а навіть і в румунських виданнях. Майстром, що відливав наборні елементи та шрифти для Острозької біблії, був, очевидно, помічник Федорова – Гринь Іванович.

Велична щодо композиції і художнього оздоблення Острозька біблія 1581 року є вершиною друкарської майстерності й художнього смаку Федорова та його помічника Гриня Івановича. Це – остання велика робота в друкарській діяльності Федорова. Водночас з Біблією Федоров видав ще одну невеличку книжку – «Новий завіт з псалтирем» і «Хронологію Андрія Римші» на дві сторінки, де у віршованій формі охарактеризовані 12 місяців року. Крім того, відомий ще один федоровський «Буквар» без року й місця видання, неповний екземпляр якого зберігається в Копенгагенській королівській бібліотеці [Фотокопії одержано в 1957 році. Зберігаються у відділі фотокопій Державної бібліотеки ім. В. І. Леніна в Москві та в експозиції Острозького краєзнавчого музею]. Цей «Буквар» є повторенням львівського з деякими незначними змінами в художньому оздобленні та в наборі тексту, наприклад на двох сторінках в ньому використано новий острозький шрифт. «Буквар», як про це свідчать дослідження А.С.Зернової, був надрукований в Острозькій друкарні близько 1580 року [А. С. Зернова. Второе издание букваря Ивана Федорова. – «Труды Государственной библиотеки им. В. И. Ленина», М., 1959, т. 3, стор. 185 – 194]. Після випуску в світ Острозької біблії, Іван Федоров разом з Гринем Івановичем повернувся до Львова, де намагався продовжити книгодрукування, але за браком коштів змушений був віддати за борги свою друкарню. Незабаром він захворів і в 1583 році помер. Друкарню викупило у кредиторів Львівське Ставропігійське братство, яке продовжило розпочату Федоровим видавничу діяльність.

Художнє оформлення книг, які Федоров надрукував на Україні, свідчить про визначні здібності його як художника та друкаря. Українські видання він прикрашував гарно скомпонованими й майстерно вирізаними на дереві сторінковими ілюстраціями, орнаментальними заставками, кінцівками, початковими літерами, а також гербами та архітектурно-декоративними рамками ренесансного стилю, що їх він любив вживати на титульних сторінках та фронтиспісах. Будучи добре обізнаним з світовою книжковою гравюрою, Федоров не цурався наслідувати кращі її зразки. Так, у композицію фронтиспісів «Апостолів» 1564 й 1574 років він сміливо вводить ренесансну архітектурну рамку, яку бере, дещо змінивши її форму, з гравюри Е. Шена (учня Дюрера), надрукованої в Біблії нюрнберзького видання 1524 року й повтореної в чеському 1540 року [Я. П. Запаско. Першодрукар Іван Федоров. Львів, 1964, стор. 92; А. А. Сидоров. Начало русского книгопечатания и Иван Федоров. – У кн.: 400 лет русского книгопечатания (1564 – 1964), М., 1964, т. I, стор. 46]. Копіюючи, Іван Федоров вносить деякі зміни – замість постаті Ісуса Навіна в лицарському панцирі зображує сидячого за писанням книги апостола Луку. Цю ж творчо ним перероблену рамку він використав і для композиції титулу Острозької біблії, де замість зображення євангеліста вміщує досить довгий, красиво скомпонований текст заголовка книги, червоний колір якого оживлює всю сторінку.

Таке саме оформлення, але дещо іншого характеру, застосовує Федоров для титулу книги «Новий Завіт з псалтирем» 1581 року. Мотив архітектурної рамки, вжитий Федоровим на титульній сторінці його видань, поширився на Україні і довго ще існував після смерті Федорова, поки поступово не перетворився на рослинно-орнаментальну, а потім і на сюжетну рамку.

Заслуга російського першодрукаря перед українською культурою, і зокрема перед графічним мистецтвом величезна. На основі багатого орнаментального мистецтва Росії і України та кращих зразків західноєвропейського книжкового оформлення Федоров створив особливий стиль книжкової орнаментики, який міцно увійшов в українську графіку на цілі століття. Орнаменти Федорова відзначаються досконалим малюнком і надзвичайно гарною і різноманітною композицією. Вражає в них також віртуозність гравірувальної техніки.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 339 – 344.