Українці в Оломоуці

Невелике місто, один з центрів історичної області Моравії – Оломоуць відомий своїми передлокаційними спорудами, які відкриті археологічними розкопками. Зокрема тут виявлено сліди досить значного центру Великої Моравії.

Чи не вперше «український» контекст ми знаходимо у випадку Оломоуця в Галицько-Волинському літописі. Він повідомляє про події боротьби за австрійську спадщину Бабенбергів. Похід Данила Романовича на сілезько-моравське пограниччя, на володіння Пшемисла-Оттокара ІІ, ще тоді моравського маркграфа, мав за собою головну мету – відволікти його сили від Австрії, де укріпився син Данила – Роман. Попри зроблені кроки, саме потенційна облога Оломоуця стала поворотною для Данила Романовича під час цієї кампанії. У Галицько-Волинському літописі вміщено опис того, як васал Оломоуцького єпископа Герборт напередодні облоги надсилає меч Данилові Романовичу, що останній трактує як знак покори чеської сторони. Це стає для галицько-волинського сюзерена приводом для припинення подальших військових дій. Звістка літописця, як і подальше її трактування в історіографії, нещодавно пожвавлене, ще потребує ретельнішого вивчення.

Найстарішою сторінкою української присутності в місті може бути імовірне ув’язнення січневих повстанців греко-католиків у в’язниці в Оломоуці. В’язницею тоді служили капітальні споруди єзуїтського колегіуму.

Важливо відзначити, що до розпаду Австро-Угорщини Оломоуць входив до греко-католицької парафії в Кракові, ця велика за площею парафія межувала з парафією св. Варвари у Відні та парафією у Новому Сончі.

Наступним українським акцентом у Оломоуці є концерт української капели О. Кошиця, що відбувся 27 травня 1919 року в Народному домі, який зберігся до нашого часу. До концерту залучили Олександра Носалевича, соліста празької опери. Місцева преса писала, що українці значно краще співають за росіян. Що капела Слов’янського, яка раніше в них гастролювала, поступається капелі Кошиця. Сам диригент був задоволений. «Чудове враження зробив на мене старий Оломоуць з годинником XIV століття на городськім ратуші».

На стіні кошар по розміщено меморіальну дошку Бахмацькій битві чеських легіонерів. Цю битву чеські легіонери провели починаючи другий шлях до Тихоокеанського узбережжя, з якого вони діставалися до дому у Чехію.

Наступним встановленим акордом є сліди українців з Червоної армії. Їх поховання в центрі міста мають епітафії, дві з яких вказують на Україну.

Про Оломоуць згадує у своїх творах Юрій Андрухович, який зустрічався тут з місцевими діячами в пивній «Понурка».

В Оломоуці до загостреної війни було близько 1000 українців, тепер близько 3000. Після початку повномасштабної агресії Росії проти України в Оломоуці функціонувало тири головних центри пов’язаних з допомогою українськими біженцям:

1. КАЦПУ – центр допомоги розташований в колишніх військових кошарах – перше місце, яке відкрилося під час біженства. Біженці з’явилися в Оломоуці в перший тиждень війни. Про це місто в Україні мало хто знав, тому приток біженців був не такий великий. Українці тримували тут візи на захищений побут;

2. Український клуб – діє в приміщенні чеської орагнізації «Людина в тісні» – на вул. Litovelská 14;

3. Дитячий клуб «Оліви», . Тут українські діти мали різні майстер-класи та робили поділки для благодійних заходів.

В колишньому міському арсеналі діє бібліотека університету імені Палацького. Саме тут – у її дворі перший мітинг проти російської агресії. В самій бібліотеці зроблено український стенд, де біженці можуть брати книжки.

Церкви в Брні також залучилися до допомоги українським біженцям. Серед них звичайно ж і українська греко-католицька теж. В кафедральному соборі міста пройшла молитва за Україну. В православній церкві св. Горазда наявна була інформація про допомогу для біженців.

В будинку по вул. Шемберова 46 був готель, який розорився в час пандемії. Його власник перетворив його на кімнати для біженців. Тут також відбуваються музичні курси для українських біженців.

Музей мистецтва в Оломоуці по 2022 р. провів виставку українських вітражів.

В знак солідарності з Україною український прапор висів на флагштоці ратуші Оломоуца, а пізніше був присутній на будинку на Нижньому Ринку. Станом на 2022 р. він висів також на будинках Карітасу та університету Палацького.

В місті відбуваються численні українські події. Їх центром є Університет імені Палацького. На університеті Палацького є україністика та українська філологія. Україністику очолює Уляна Холодова. В університеті наявні українські студенти.

У клуб на вул. Katerininska в 2022 р. відбувся український концерт.

Спочатку в школах Оломоуця були українські збірні класи. Тепер українські діти навчилися чеської та вчаться в чеських класах.

Діячем української спільноти в Оломоуці є др. Юлія Красиленко – професор універистету імені Палацького, біолог. 2023 р. вона заснувала ГО «Щедрик» – Спільноту українців Оломоуцького краю (Ščedryk, společenství Ukrajinců Olomouckého kraje, z.ú.).

Спектр діяльності цієї організації включає:

а) презентація та популяризація української культури в Чехії.

б) розбудова позитивних відносин між Україною та Чеською Республікою.

в) допомога в адаптації українців у Чехії

d) поширення інформації про житло, освіту, здоров’я та безпеку в Чеській Республіці

д) організація регулярного навчання, соціальних, культурних, спортивних та інших заходів

е) презентація української громади

g) підтримка заходів, спрямованих на поглиблення знання чеської та української мов

з) надання інформації українцям про можливості та способи працевлаштування в Чехії

і) гуманітарна допомога.

Біженці почали працювати в сфері харчування, або на фірмах. Тут тренери спортивні та лікарі. Також українці пішли в фірму регіоджет – яка займається локальними перевезеннями по Чехії.

Джерела:

Filar T. U stop królewskiego Wawelu. Społeczność ukraińska w Krakowie w latach 1918—1939. — Kraków-2004. — 262 s.

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike