Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

Покровська церква, збудована в 1771 р.

[Таранушенко С. Пам’ятки мистецтва старої Слобожанщини. Харків, 1922, табл. XIX;

Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Харьковской епархии, т. III, стор. 477]

За планом церква Покрови належить до лиманського типу: центр – восьмикутник; вівтар, південний та північний рукави – квадрати з відсіченими зовнішніми кутами, тільки бабинець не шестикутник, а близький до квадрата прямокутник. Південний і північний рукави менші площею за вівтар: центральний зруб в основі схеми плану має форму не квадрата, а прямокутника. А пропорційність основних компонентів будови (відношення внутрішньої висоти центральної дільниці до довжини плану церкви) відмінна від пропорційності тих самих компонентів інших пам’яток лиманської школи.

Церква – дубова. В 1892 р. в церкві замінено підвалини, підведено цегляний підмурок, дзвіницю з бабинцем сполучено притвором, розширено вікна в зрубах стін, старе вікно в південній грані зрубу стін вівтаря зашито.

Головну вісь (схід – захід) церкви повернуто на 2 по компасу за ходом стрілки годинника. Це свідчить про те, що церква закладена була на початку квітня.

Зовні загальна ширина (і довжина) будови переважає висоту її. Якщо центральний зруб стін справляє враження стримано стрункого, то у зрубів стін південного і північного рукавів висота і ширина урівноважені, а у вівтарі і бабинці поземні розміри зрубів стін переважають їх висоту.

Вагому масу корпусу зрубів стін, що складається з п’яти зрубів, завершують невисокі верхи, складені з підкреслено низьких і широких восьмериків та коротких і ще нижчих заломів. Залізні дахи заломів зберегли форму первісних ґонтових. Завершують усі п’ять верхів різко звужені у порівнянні з восьмериками світлові ліхтарі. Грані зрубів стін восьмериків, ліхтарів чітко виявляють нахил всередину. За допомогою вертикальної обшивки зрубів та високих стрімких главок майстер, що проводив останню реконструкцію церкви, намагався до певної міри перебороти присадкуватість будови. В первісному вигляді вона справляла враження більш присадкуватої, виглядала «копичкою». В цьому церква Покрови зберегла ще архаїчні риси, що найпоширеніші були на півночі Волині, в її поліських районах.

Зовні монументальні форми центральної дільниці – в зрубах стін і в масах верху – підкреслюють домінуюче значення її в композиції будови. Ще більш підкреслено домінуючу роль центра у внутрішній структурі об’ємів. Бабинець і південний та північний рукави, хоч і відділяються від центра заплечиками, проте відкриваються до нього широкими просвітами на повну висоту їх зрубів стін.

Зруб стін центральної дільниці значно вищий за зруби стін кожного рукава і набагато перевершує їх за площею. Тому центр сприймається певною мірою ізольованим від рукавів. Верх центральної дільниці також значно перевершує – і масами і висотою – верхи рукавів. Центральний зруб в стінах – простора зала, м’яко освітлена верхнім світлом, що ллється з шести вікон, прорізаних вгорі західної, південної та північної граней зрубу стін. В напрямку вверх об’єм центрального верху розгортається плавно, без різких ривків. Зруб стін коротким заломом переходить у широкий, яскраво освітлений перший восьмерик. Коротким другим заломом об’єм верху переходить у вдвічі менший шириною і довжиною другий восьмерик. Обидва восьмерики зберігають відношення сторін плану зрубу стін: довгі по сторонах світу і дуже короткі – проміжні. Третій залом дуже енергійним рухом переводить об’єм верху у третій, уже правильний восьмигранний в плані ліхтар, що завершується низенькою зрізаною пірамідою. Отже, центральний верх церкви в інтер’єрі високий, складається з 4 заломів, 2 восьмериків і ліхтаря. Все це риси, характерні для пам’яток лиманської школи.

Роль просторових орієнтирів, що акцентують певні етапи на шляху розгортання об’єму, майстер доручає ригелям, зарубаним перед вузькими гранями вгорі першого і другого восьмериків, та сволоку у третьому восьмерику-ліхтарі. Перші ригелі в зрубі стін центральної дільниці закладено на висоті, яка дорівнює півсумі довжини плану центра і бабинця.

В розв’язанні завдання – активного розгортання вверх об’єму верхів дільниць – багато важить також чергування й ритм яскраво освітлених і затемнених граней заломів і восьмериків. За допомогою згаданих засобів оформлення об’ємів верхів майстер надав центральному верху вигляд стрункої і (ілюзорно) дуже високої вежі; в дійсності висота її сягає 17 м.

Зруби стін вівтаря, бабинця і особливо південного і північного рукавів в інтер’єрі також сприймаються стрункішими, ніж зовні. Внутрішній об’єм верхів рукавів розгорнуто більш енергійно, ніж у центрі, що значно посилює їх ілюзорну висоту. Отже, зовнішній вигляд будови і оформлення об’ємів в інтер’єрі дещо розходяться.

Структура і принципи побудови компонентів, а внаслідок того і архітектурно-художній образ церкви і решти церков лиманської школи, мають спільні прикмети і відмінні риси. Це можна пояснити, можливо, тим, що церква Покрови відбиває одну з фаз становлення лиманської школи, а можливо тим, що вона є наслідком контамінації двох типів.

Аналіз плану показав, що розбито його в натурі не всюди з належною увагою. В побудові помітні деформації схеми, покладеної в основу розбивки. Зокрема збільшена ширина плану центральної дільниці в північній його половині. Від цього залежить також деформація планів вівтаря і рукавів.

Вихідний розмір в побудові плану церкви – ширина центральної дільниці. План центральної дільниці – восьмикутник, вписаний в чотирикутник; довжина чотирикутника дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині центра.

Вівтар – квадрат з відсіченими зовнішніми кутами. Його довжина і половина довжини центральної дільниці, взяті разом, дорівнюють діагоналі чотирикутника, що становить східну половину чотирикутника, в який вписується восьмикутник центра; ширина вівтаря дорівнює його довжині. Бабинець – квадрат, його довжина дорівнює ширині, а ширина – ширині вівтаря.

Південний і північний рукави – теж квадрати з відсіченими зовнішніми кутами. Ширина рукава визначається тим, що разом з половиною ширини центра дорівнює діагоналі чотирикутника, що становить південну половину чотирикутника, в який вписується план центра. Довжина рукава дорівнює його ширині.

Розміри зрубів стін, заломів і восьмериків визначаються розмірами плану. Аналіз креслеників розрізів показав, що грані перших трьох заломів центрального верху заломлено під кутом 50°, а верхній залом – під кутом 60°. Під кутом 50° заломлено грані другого залому вівтаря і північного рукава, південна грань першого залому південного рукава, східні грані першого і другого заломів бабинця. Це свідчить, що майстер, заготовляючи на землі зруби заломів, широко користувався однотипними шаблонами-трапеціями з боками, заломленими під кутом 50°.

Верхи вівтаря і південного та північного рукавів, як показують обмірні кресленики, виявляють тенденцію наблизитись до центра, зменшити просвіти між їх верхами та зрубом стін центральної дільниці. Верх же бабинця, навпаки, намагається збільшити просвіт. Компоненти верху центральної дільниці будуються так.

Висота зрубу стін дорівнює довжині плану дільниці (в південній його половині), або апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині плану дільниці.

Перший залом центрального верху заплановано так, щоб перший восьмерик, його довжина і ширина повторили відповідні розміри плану вівтаря. Для складання східної і західної граней цього зрубу майстер використав шаблон-трапецію, у якого основа – довжина зрубу стін дільниці (вгорі), верхня грань дорівнює довжині вівтаря.

На таких же засадах виготовлявся і другий шаблон для складання південної і північної граней першого залому. Висота першого залому і зрубу стін разом дорівнюють ширині плану дільниці.

Висота першого восьмерика разом з першим заломом дорівнює половині західної грані плану центра, а висота першого восьмерика, першого залому і зрубу стін разом – подвоєній довжині плану вівтаря.

Висота другого восьмерика дорівнює половині його ж довжини.

Висота верху до початку третього восьмерика дорівнює висоті зрубу стін.

Висота верху до початку четвертого залому дорівнює ширині плану дільниці. Четвертий залом у розрізі має форму нижньої частини рівностороннього трикутника. Висота залому визначається тим, що висота цілого верху дорівнює половині ширини плану будови. Внутрішня висота центральної дільниці дорівнює подвоєній ширині плану центра, або довжині плану бабинця, центра і половини вівтаря.

Побудова башти бабинця проходила так: висота зрубу стін бабинця (а також вівтаря і південного та північного рукавів) дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині плану бабинця. Сума висоти залому і зрубу стін дорівнює довжині зрубу стін бабинця (вгорі).

У першого восьмерика бабинця довжина дорівнює половині довжини плану центра, ширина – половині довжини зрубу стін центра (вгорі); сума висоти першого восьмерика й першого залому дорівнює половині довжини зрубу стін бабинця (вгорі), а висота бабинця до початку другого залому – довжині плану центра.

Висота другого залому дорівнює висоті першого залому бабинця. Висота ліхтаря дорівнює довжині основи ліхтаря, висота верху бабинця – ширині плану дільниці.

Висота першого залому і зрубу стін вівтаря разом дорівнює повній довжині плану дільниці. Довжина і ширина першого восьмерика дорівнюють довжині північної грані плану дільниці (вгорі), а висота – половині довжини плану восьмерика. Висота восьмерика, першого залому і зрубу стін, разом узятих, дорівнює висоті зрубу стін центральної дільниці.

Висота другого залому дорівнює висоті першого залому.

Висота ліхтаря, другого залому і першого восьмерика, разом узяті, дорівнюють висоті зрубу стін дільниці. Висота верху вівтаря на один вінець нижча за висоту верху бабинця і дорівнює повній довжині плану вівтаря. Внутрішня висота вівтаря також менша на два вінці, ніж бабинця.

У південного і північного рукавів висота зрубу стін така сама, як і у бабинця, а верхи помітно нижчі і дорівнюють вони ширині плану дільниці.

Висота залому північного рукава разом із зрубом стін дорівнює висоті зрубу стін з першим заломом вівтаря. Висота рукава до початку другого залому, як і у вівтарі, дорівнює висоті зрубу стін центра. Висота північного рукава без ліхтаря дорівнює ширині плану центра (вгорі).

Висота верху дорівнює ширині плану дільниці. В цілому верхи північного і південного рукавів схожі з верхом вівтаря, але в деталях кожен верх має незначні відміни, особливо у других заломах і ліхтарях.

Загальна внутрішня висота рукавів дорівнює половині ширини плану будови.

Всі зруби восьмериків і ліхтарів всіх дільниць мають нахил всередину такий, що довжина їх разом з довжиною стін вгорі дорівнює внутрішній довжині низу.

Внутрішня висота центральної дільниці менша не лише за довжину, але й за ширину будови і дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині плану будови.

Отже, система побудови зрубів стін і верхів церкви Покрови в Олешні не така струнка і виразна, як церков в Черкаському Бишкині та Артемівці, і пропорційність в ній витримана менш чітко.

Вікна в зрубах стін бабинця, південного і північного рукавів закладено на висоті, що дорівнює 1/4 довжини плану бабинця (в 1892 р. вони були розширені). Вікна у зрубі стін вівтаря закладено на висоті, що дорівнює половині довжини плану дільниці. В зрубах стін центральної дільниці вікна закладено на висоті, що дорівнює повній довжині плану вівтаря, або ширині плану бабинця.

Просвіт вікна в першому восьмерику центрального верху починається на висоті, що дорівнює половині ширини будови, а над верхнім вінцем зрубу стін вони закладені на висоті, що дорівнює чверті довжини плану бабинця. Вікна другого восьмерика центральної дільниці закладено над верхнім вінцем зрубу першого восьмерика на висоті, що дорівнює1/4 довжини першого восьмерика (вгорі). Вікно третього восьмерика-ліхтаря центрального верху закладено над верхнім вінцем зрубу стін дільниці на висоті, що дорівнює довжині плану дільниці, а над верхнім вінцем другого восьмерика на висоті, що дорівнює половині довжини його (вгорі). Вершина рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині будови, позначає верх вікна восьмерика-ліхтаря центрального верху.

Вікна першого восьмерика бабинця закладено над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює 1/3 висоти зрубу стін, а над підлогою – на висоті, що дорівнює діагоналі південної половини плану дільниці. Вікна другого восьмерика-ліхтаря бабинця прорізано над верхнім вінцем зрубу стін на висоті, що дорівнює тій самій висоті зрубу стін, а над верхнім вінцем восьмерика на висоті, що дорівнює висоті восьмерика. Вікна в восьмериках північного і південного рукавів закладено на висоті, що дорівнює довжині плану бабинця.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 92 – 98]