1966 р. Історія українського мистецтва

Новгородський Софійський собор, збудований у 1045 – 1052 роках за князя Володимира Ярославовича, за стилем і планом близький до київської Софії. Подібно до київського Софійського собору, новгородський собор є п’ятинефним хрестовокупольним багатоверхим храмом, оточеним з трьох боків галереями. Але його форми значно зібраніші, суворіші. П’ятиверха будівля оточена двоповерховою закритою, зважаючи на суворий клімат півночі, галереєю.

Новгородські майстри знайшли своєрідне розв’язання ряду архітектурних форм собору, в яких подекуди можна простежити традиції дерев’яного будівництва. Це стосується, зокрема, трикутних «щипців» – фронтонів, що завершують ряд членувань фасадів. Той самий прийом – чергування арок і трикутних фронтонів – простежується на фасаді північної галереї Софійського собору в Києві. Отже, ця надзвичайно цікава самобутня форма була властива як київській, так і новгородській архітектурі [М. К. Каргер вважає, що зовнішні галереї київського Софійського собору будували під впливом новгородської архітектури. Див.: М. К. Каргер. Древний Киев, т. II. М. – Л., 1961, стор. 259 – 260].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 163.