[1990 р.] Паспортна інформація
Городище
Пам’ятка археології
V-III ст. до н. е., VI-X ст. н.е.
Розміщення:
Харківська обл., Зміївський р-н, с. Мохнач
Загальний опис:
Городище знаходиться на північній околиці с.Мохнач (правий берег р.Сіверський Донець). Форма городища близька до правильного трикутника. Територія охоплена оборонними спорудами. Вочевидь, це була дощата стіна, до якої з внутрішнього боку прилягав глинобитний вал. Про це свідчать залишки дерева та обпаленої ділянки глиняного валу.
Ускладнення системи оборонних споруд пов’язане з використанням пізніше слов’янським поселенням.
Внутрішні вали ділять городище на три частини: північну, південну та середню. Площа північної частини 12000 м2, середньої та південної – близько 20000 м2.
Такі знахідки, як наконечники стріл, коваделко, виріб у вигляді підковки з шипами свідчать про наявність майстрів, які займалися добуванням заліза та обробкою металів. Матеріали розташовуються на городищі в такому плані:
Південна частина городища: слабо виражені елементи зольничної кераміки, залишки посуду салтово-маяцької культури, слов’янська ліпна кераміка роменського типу.
Середня частина городища: залишки кераміки салтово-маяцької культури.
Північна частина городища: залишки кераміки салтово-маяцької культури. На всій площі простежуються відкладення пізньої пори, вочевидь, XVII-XVIII ст.
Історична довідка, відомості про дослідження:
У кінці бронзової доби та на початку залізного віку стали частішими міжплемінні війни. Вони сприяли поширенню укріплених городищ, які ставали місцем постійного помешкання.
Так, осілими землеробсько-скотарськими племенами скіфського часу було споруджене городище на березі р. Сів. Донець, неподалік від сучасного с. Мохнач.
Пізніше це поселення стало місцем помешкання слов’янських племен та племен салтівської культури.
В літературі городище відоме з XVII ст. Цей археологічний пам’ятник згадується в “Книге Большому Чертежу” та зазначено на археологічній карті Д.І.Багалія.
У 1950 р. розвідки на городищі проводив І.Ф.Левицький.
У 1953-54 рр. дослідженням городища займався Б.А.Шрамко.
У 1954 р. експедицією під керівництвом С.О.Плетньової проводились розкопки городища.
Матеріали досліджень зберігаються у фондах ІА НАН У, археологічному музеї ХДУ та Харківському історичному музеї.
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно рішення виконкому Харківської обласної Ради депутатів трудящих від 25.01.1972 р.
Охоронний № : 841.
Основна бібліографія, архівні дані:
Книга Большому Чертежу.- М.- Л., 1950.- С. 71.
Шрамко Б.А. Отчет об археологических разведках и раскопках ХГУ в 1953 г. / Архив археологического музея ХГУ.
Шрамко Б.А. Древности Северского Донца. – Харьков, 1962.