Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Невідома Україна. Репортаж про палац у стилі неоґотика

Тетяна Тарасенко, Сергій Русаков

Дата: 18.11.2008

“5 канал” продовжує цикл репортажів про замки та фортеці, які перебувають на межі забуття та руйнації. Один із таких палаців – у селі Лечківці на Тернопільщині. Він, з-поміж небагатьох в Україні, перебуває під опікою приватного власника. Палац у селі Личківці Гусятинського району викупив один із тутешніх мешканців. Зробив це ще до виходу указу Президента про заборону приватизації пам’яток архітектури до складання повного їх реєстру.

Зараз власник палацу тимчасово живе та працює у Росії. Але щоразу, приїжджаючи у село, він наймає робітників та реконструює споруду. У ній вже відчистили та залишили оригінальною стару черепицю, якою був вкритий палац, коли його збудували. Намагатися максимально відтворювати колишній вигляд фортеці, окрім самого бажання, власника змушують ще й певні зобов’язання перед відділом охорони пам’яток.

Марія Палюх, сестра власникам палацу: “Купивши його, він вже зробив верхівку, перекрив дах будинку цього замку, зробив тут стелю. І кожного разу, коли він приїжджає, він щось нове робить якісь відбудови в цьому замку для його збереження, для його покращення, щоб ця пам’ятка архітектурна, історична збереглася. То є цінність нашого села. І стан її з кожним роком покращується”.

Ярослав Пелехатий, начальник відділу охорони пам’яток управління архітектури ОДА: “Ми з свого боку вже стараємося, укладаємо охоронні договора, власника консультуємо, він дає охоронні зобов’язання, як зберігати, знайомимо з чинним законодавством, що йому можна, що йому не можна, що не можна робити, на яких засадах повинні проходити ремонтно-реставраційні роботи, відтворення цієї пам’ятки…. бо реставрація це не просте будівництво, це є суто специфічні роботи”.

Палац у Личківці наприкінці XIX – початку XX століття побудував польський поміщик Кімельман. Зведений у стилі неоґотики, палац нагадує невеликий замок. 88-річна бабуся теперішнього власника фортеці пам’ятає її з первинного вигляду. Каже: за юнацтва працювала в пана і не раз тут бувала. Ганна Кришталович, бабуся власника палацу: “Внук хоче відновити, то чо ся не тішити, най відновлєє”.

У планах нових гоподарів палацу – зробити у ньому готель. Такий задум до вподоби й сільському голові Личківців Степану Дуді, адже це заохотить приїжджати до села любителів зеленого туризму. А показати їм тут є що, каже чиновник.

Степан Дуда, сільський голова с. Личківці: “Село наше дуже багате. В нас ще є пам’ятка трипільської культури в лісі, розмір там 30 гектарів, і там рядом мінеральна вода. Так що можна запрошувати туристів, є що показати. Тільки біда в тому, що бюджет сільської ради дуже бідний, держава не виділяє на даний час ні копійки на реставрацію чи на підтримання. Ми шукаємо спонсорів, залучаємо всякими способами, шукаєм в наших спонсорів і жертводавців і стараємося щось робити. Но хотілося б, щоб була допомога з боку держави”.

Тому, що палац потрапив до приватних рук, сільський голова та й самі мешканці Личківців радіють. Кажуть, якби замок і досі не мав господаря, давно перетворився б на руїни. Люди сподіваються, що після реставрації палацу, його відвідуватимуть багато поціновувачів старовини. Та наводять китайське прислів’я: “Поріг, об який витирають ноги, не гниє”.

Джерело: 5 канал