Скерневиці м

Скерневиці (пол. Skierniewice) — місто на правах повіту в Лодзькому воєводстві, розташоване на річці Скерньовці.

У міському кінотеатрі під час окупації певний час працював директором Павло Шандрук.

До Скерневиць також було переведено радянських військовополонених (серед яких було багато українців) з Шталагу 319 у Холмі. 15 травня 1944 р. з Холма до Скерневіць перевезено останніх полонених. Табір у Скірневицях зводився впродовж березня-квітня 1944 р. на вул. Белянській (Bielańska,) поблизу від лісопилки на площі 0,7 га. Спочатку тут збудовано примітивні землянки, а потім 3 бараки для полонених розміром 30х7 м. У віллі, розташованій неподалік, містилася комендатура і вартівня. Втекти звідси було важко, табір стерегли солдати Вермахту та гестапівці. Умови життя були дуже важкими. Панувала величезна смертність. Померлих вночі вивозили і ховали у розташованому поблизу лісі. Окрім важких умов харчування в’язнів мордували важкою працею над зведенням фортифікаційних рубежів над р. Равкою. Табір існував до серпня 1944 р., коли в’язнів евакуйовано у західному напрямку. До січня 1945 р. у таборі утримували варшавських повстанців, партизанів та польських військовополонених з 1-ї армії Війська Польського.

На у Скерневицях у листопаді 2020 р. відкрили пам’ятник під назвою «Перед Варшавською битвою – Скерневиці 1920-2020». Він вшановує народи, які підтримали польську армію в боротьбі проти більшовиків 1920 року. На монументі, розробленому професором Каролем Бадиною, представлені маршал Юзеф Пілсудський, український полководець Симон Петлюра, прем’єр-міністр Угорщини Пал Телекі та військовий радник штабу польської армії, а пізніше президент – Франції Шарль де Голль.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».