Пам’ятки археології с. Лютка
озеро Луки-1 На східному березі озера Луки – стоянка свідерської культури. Оброблені людиною кремені виявлено серед мореної гальки у видуві площею 60х20 м, що на 3 м підіймається над поверхнею озера. Всього знайдено 406 крем’яних виробів, без урахування відщепів, в тому числі 166 предметів із ретушшю. У колекції багато невизначених фрагментів знарядь, виробів із безсистемною ретушшю, грубих одноплощинних ядрищ та нуклеподібних уламків. Збірка наконечників стріл відзначається невеликими розмірами та різноманіттям форм. Є свідерські черенкові та верболисті вістря з підтескою, виразною серією представлені черенкові, без плоскої ретуші наконечники красносільських типів. Різців на третину більше, ніж скребків. Розвідки тут проводили В. Конопля, Л. Залізняк, О. Кричевський, Г. Охріменко (2010 р.), П. Петровський.
озеро Луки-2 На мисі, що входить у східну частину озера Луки і має площу 30х65 м, а висоту над рівнем води в озері 1 м виявлено фінальнопалеолітичну стоянку. 1995 року Г. Охріменко провів тут розкопки. Було знайдено 100 кременів, з яких виділено 33 пластини, 24 різці, проте лише 2 скребки й сокира, свідерські наконечники стріл. У північно-західній частині житла зафіксовано вуглинки від вогнища, у північній знайдено підчовнуваті нуклеуси. Чотири наконечники до стріл середніх та більших розмірів.
Лютка-1 На південній околиці села – пам’ятка з матеріалами красносільської культури та Лінгбі, виявлена О. Цинкаловським у 30-ті рр. ХХ ст. На північному заході піщаного кар’єру було знайдено невеличке скупчення оброблених кременів, де зібрана відносно чиста, рідкісна для Полісся колекція крем’яних виробів красносільської культури, а також окремі вироби культури Лінгбі – серединні різці з грубими, круто ретушованими черенками. Більшість знарядь виготовлена із відщепів. 2010 р. Г. Охріменком проведено повторні розвідки Джерела
Лютка-2 На південній околиці села (або на північ від озера Луки) у піщаному кар’єрі – пам’ятка свідерської культури. На стоянці знайдено 111 кременів (17 із ретушшю). До їх складу входить 6 двоплощинних нуклеусів, 87 знятих із них пластин, один уламок свідерського черенкового вістря, кутові, бічні, серединні різці, кінцеві скребачки, пластина і два відщепи з ретушшю. На особливу увагу заслуговують дві грубі сокири.
Лютка-3 На північ від озера Луки у піщаних кар’єрах – пам’ятка свідерської культури. Тут знайдено кутові, серединні та бокові ретушні різці; 5 типових свідерських наконечників: черенковий, верболистий із трохи позначеним черенком. Скребачки представлені різними кінцевими формами. Серед нуклеусів домінують двоплощинні, яким відповідають 77 виявлених пластин. Всього зібрано 118 виробів. Розвідки Л. Залізняка, П. Петровського, О. Кричевського, Г. Охріменка.
Лютка-4 З південного сходу від села на піщаному підвищенні між залізничним полотном та шосе – крем’яний комплекс матеріалів фінального палеоліту (розвідки Л. Залізняка, Г. Охріменка, В. Коноплі). Невеликою серією представлені черенкові вістря без підтески, тобто красносільських типів. Такі знахідки становлять незначну частину, в основному ж вироби належать до свідерської культури.
Колекція матеріалів була зібрана в піщаних видувах на площі 80х30 м.
Всього знайдено 915 кременів, без урахування відщепів, в тому числі 252 вироби з ретушшю. Третина всіх виробів – наконечники стріл на пластинах, серед яких численні вістря із злегка виділеним черенком, втричі менше верболистих, мало свідерських черенкових з плоскою підтескою вістер.
Скребачок майже стільки ж, як і різців. Усі вони кінцеві на пластинах, пластинчастих відщепах та подвійні. Окремо представлені скребачки, комбіновані з різцями, та кінцеві з крайовою ретушшю. Різці здебільшого виконані на великих пластинах палеолітичного вигляду, переважають форми серединного типу, менше бічних ретушованих, поодинокі – кутові. На стоянці знайдено 2 свердла, пластини та відщепи з нерегулярною ретушшю.
Лютка-5 За 1,5 км на захід від села досить далеко від річки – стоянка свідерської культури, відкрита Л. Залізняком. У піщаних видувах біля грунтового шляху на площі 70х20 м зібрано кремінь. Виявлено лише двоплощинні ядрища, типові для Свідеру. 132 пластини були зняті саме із таких нуклеусів. Зібрано 6 вістер стріл: три із трохи виділеним черенком, підтесаним зі споду плоскою свідерською ретушшю, два черенкові й один верболистий. Скребачок вдвічі більше, ніж різців. У колекції є також пластини та відщепи з нерегулярною ретушшю.
Лютка-6 За 1 км від села (на відстані 100 м на північний захід від озера Луки) біля торфовища в лісі –стоянка свідерської культури. Тут зібрано колекцію (145) типово свідерських виробів, в тому числі 14 із ретушшю. Знайдено 12 двоплощинних човнуватих свідерських нуклеусів, більшість із яких має поперечну обробку зворотнього боку, 132 пластини та їх уламки. З трьох свідерських наконечників один черенковий, два – з трохи виділеним черенком.
У збірці є кінцеві скребачки, серединні та бічні ретушні різці, а також пластини і відщепи з ретушшю.
Під час зборів 2006 року в пункті Лютка Л (за Л. Залізняком) виявлено правильні ножеподібні пластини середніх розмірів (5–7 см) із дрібною боковою ретушшю або без неї; скребки на пластинах і відщепах; різці на пластинах та уламках або пластинчастих відщепах. Зібрані на пам’ятці нуклеуси мають лише підчовнуваті обриси.
Джерела
Охріменко Г. Кам’яна доба на території Північно-Західної України (ХІІ–ІІІ тис. до н. е.) / Григорій Охріменко. – Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. – 520 с.
Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego / A. Cynkałowski. – Warszawa, 1961. – S. 59.
Залізняк Л. Л., Охріменко Г. В. Нові мезолітичні пам’ятки Волинського Полісся / Л. Л. Залізняк, Г. В. Охріменко // Археологія. – 1985. – Вип. 52. – С. 87.
Залізняк Л. Л. Фінальний палеоліт північного заходу Східної Європи / Л. Л. Залізняк. – К. : НаУКМАС, 1999. – С. 132–149.
Аулих В. В., Роботы в центральных районах Волынской области / В. В. Аулих, Р. Т. Грибович, Д. Ю. Павлив, В. М. Петегирич // Археологические открытия 1986 года. – М., 1988. – С. 253–254.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 264 – 268.
