Церква Вознесіння

Вигляд з півночі [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 235]

Церква 19 ст. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква Вознесіння 1844 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 94].

Вознесенська церква 1844 р. (дерев.) і дзвіниця 1844 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ВОЗНЕСЕНСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1844 г. Деревянная, крестовая в плане, одноглавая, с поддашием на выпусках венцов срубов. К восточному объему с востока примыкает невысокое прямоугольное в плане помещение. Центральный объем перекрыт шатровой главой на невысоком восьмерике, поднимающемся на половину своей высоты над скатными крышами ветвей, завершенными высокими маковками. Высотно раскрытый центральный объем усилен контрастом глубинно раскрытого низкого бабинца. Хоры, опирающиеся на два столба, имеют оригинальную конструкцию с устройством боковых ниш. На стенах – масляная живопись XIX в.

Памятник относится к самым лучшим образцам гуцульской школы народной деревянной архитектуры.

Колокольня расположена на северо-запад от памятника. Кирпичная, прямоугольная в плане, одноярусная, на высоком цоколе, четырехпролетная. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 234 – 235].

Довідка на сайті

Довідка у Вікіпедії: