Різдво богородиці. Ікона 2 тр. 16 ст.: Служниця, повитуха і немовля

Розмір зображення: 800:527 піксел

Майстер монументального комплексу ікон з Лісковатого (біля Коросна, Лемківщина, 60-і роки XVI ст.) немов розвиває далі живописну манеру творця дальовських празничних ікон. Композиції він розв’язує з розмахом, широкими площинами, в живому насиченому колориті, поєднуючи кіновар і багряний, блакитний та оливково-зелений кольори. Малюнок форм, складки драпіровок підкреслено то легкими пружними, то насиченими прямими чорними лініями. В трактуванні постатей навіть відчувається об’ємність тіла. У формах архітектури пластично підкреслено декоративні елементи у вигляді ренесансної аркатури. В малюнку і колориті окремих ікон спостерігається деяка схожість з мініатюрами Пересопницького євангелія.

Цікаво відзначити, що в основі композиції «Різдво Марії» цього циклу збережено схему ванівської ікони такого самого сюжету. Але тут більше натуральної природності в позах і пов’язаної з українським народним побутом речової конкретності, передусім у деталях жіночого одягу, що надає іконі виразних національних рис (с. 249 – 250).

Різдво Марії. Деталь ікони з Лісковатого. Друга третина XVI ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 247.