Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Паспортна інформація

Розмір зображення: 621:600 піксел

Поселення черняхівської культури

Пам’ятка археології

III-IV ст. н. е.

Розміщення:

Хмельницька обл., Білогірський р-н, в 1 км на північний схід від с. Лепесівка, в урочищі Круча.

Загальний опис:

Поселення займає першу незаплавлену терасу лівого берега старого русла Горині. Довжина його 1 км, ширина 80 м. Територія пам’ятника задернована і понижується на захід.

Розкопками розкрито 5000 м2 площі поселення. В результаті виявлено 135 наземних земляно-дерев’яних споруд. З них 92 споруди згоріли від пожежі. Майже всі будівлі мали великі розміри. Тут знайдені знаряддя землеробства – серпи, коси-горбуші, насади лопат, знаряддя ремесла – сокири, пилку, предмети озброєння тощо.

На Лепесівському поселенні виявлені дві унікальні вази-чаші, одна з яких, на думку спеціалістів, охоплювала своїми зображеннями весь рік з його сонячними фазами і найважливішими господарськими роботами. Друга використовувалась для ворожіння на погоду. На першій представлені зображення, які розташовані колом на поверхні широкого і плоского вінця вази, що утворюють фриз, розбитий на 12 сегментів. Кожний з них відповідає місяцю. У трьох сегментах зображено хрест, який позначав три свята, пов’язані з річними фазами сонця: зимове і літнє сонцестояння та весняні рівнодення. Подвійне зображення хреста в одному із сегментів було присвячено червню – місяцю літнього сонцестояння. Два хрести у інших сегментах припадають, відповідно до символічних зображень, на місяці – січень і березень. Всі інші символи Лепесівського календаря становлять нагромаджений емпіричним досвідом розклад річного сільськогосподарського циклу.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Поселення виявив і досліджував у 1905 р. археолог Я.В Яроцький. У 1957-62 р. тут проводила дослідження археологічна експедиція Ленінградського університету під керівництвом М.О. Тихонової.

Звіт та матеріали розкопок зберігаються у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР.

Поселення залишило землеробське населення ранньослов’янських угрупувань II-V ст. н. е. У ІІ та на початку ІІІ ст. н. е. черняхівська культура складалася як історико-географічне, соціальне та політичне ціле, увібравши в себе надбання зарубинецьких ранньослов’янських племен, а також окремі риси фракійських і сарматських культур. Черняхівські племена на ті часи знали розвинуте залізоробне, гончарне та ювелірне ремесло, мали добре розвинуті домашні промисли. Дальший соціально-економічний і політичний розвиток черняхівців перервали у середині І тис. н. е. гунни та авари.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення Виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих № 84 від 25.03.1971 р.

Охоронний № : 97.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Згідно розпорядження Виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих № 143 від 05.05.1974 р. установлено границю охоронної зони в радіусі 50 м від пам’ятника.

Основна бібліографія, архівні дані:

Яроцький Я.В. Некоторые памятники близ с. Лепесовки Кременецкого уезда // ИЛК.- № 29.- 1909 – С. 54-64.

Тихонова М.А. Раскопки поселения у с. Лепесовки // Доклады и сообщения археологов СССР на III международном конгрессе…- М., 1966.- С. 209-214.

Рыбаков Б.А. Календарь IV в., из земли полян // СА.- 1962.- № 4.- С.53, 69-70.

Ілюстративні матеріали:

План розташування поселення.

Тиханова М.А. Днестровско-Волынская экспедиция 1960 – 1961 гг. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1964 г., т. 102, с. 48 – 56.

Тимченко Н.Г. Про свійського бика (Bos Taurus L.) початку н.е. з поселення Лепесівка Хмельницької області. – “Біологія корисних та шкідливих тварин України”, К., 1966 р., с. 105 – 111.

Тимченко Н.Г. Фауна поселения Лепесовка. – Природная обстановка и фауны прошлого, 1968 г., т. 4, с. 123 – 136.

Круг О.Ю. Датировка светлоглиняных амфор Лепесовки. – “Матеріали 13-ї конференції Ін-ту археології АН УРСР”, К., 1972 р., с. 254 – 258.

Тиханова М.А. Гончарные печи на поселении у с.Лепесовка. – Краткие сообщения Института археологии АН СССР, 1973 г., т. 133, с. 129 – 137.

Тиханова М.А. О находке римских весов на южной Волыни. – Проблемы археологии, 1978 г., т. 2, с. 97 – 101.

Тиханова М.А. Раскопки на поселении 3 – 4 вв. у с.Лепесовка в 1957 – 1959 гг. – Советская археология, 1963 г., № 2, с. 178 – 191.