1999 р. Звід пам’яток Києва
Лариса Гаврилюк, Світлана Ноженко
Інститут органічної хімії, в якому працювали відомі вчені
(іст.).
Вул. Мурманська, 5.
У глибині ділянки. Будинок чотириповерховий, цегляний, споруджений 1970 р. для інституту, що раніше містився на вул. Б. Хмельницького, 15. Заклад засновано у 1939 р. на базі Інституту хімічної технології АН УРСР та Сектора органічної хімії Інституту хімії АН УРСР як Інститут органічної хімії та технології АН УРСР. З 1945 р. – Інститут органічної хімії АН УРСР (тепер НАН України).
У 1970 – 92 рр. тут працював Кірсанов Олександр Васильович (1902 – 92) – хімік-органік, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1964). В інституті з 1956 р., в 1960 – 83 рр. – його директор, одночасно – завідувач відділу хімії елементоорганічних ізоціанатів (1969 – 88). У 1988 – 92 рр. – радник при дирекції інституту. Відзначений Ленінською премією (1974). Наукові дослідження у галузі хімії фосфоро- і сіркоорганічних сполук. Відкрив реакції прямого амідування карбонових кислот та фосфазореакцію імуносульфо-кислоти, що дістали назву реакцій Кірсанова. Заснував київську наукову школу хіміків-елементоорганіків. Робочий кабінет містився на другому поверсі у кімнаті № 245.
У цьому будинку також працювали: у 1970 – 72 рр. – акад. АН УРСР Кіпріанов Андрій Іванович (1896 – 1972), директор інституту у 1945 – 60 рр.; у 1970 р. – акад. АН УРСР Шилов Євген Олексійович (1893 – 1970), завідувач відділу інституту у 1947 – 70 рр. (обидва до 1970 р. працювали в будинку інституту на вул. Б. Хмельницького, 15).
На четвертому поверсі будинку створено кімнату-музей, де представлено діяльність учених інституту.
В 1981 р. на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом А. Кіпріанова (ск. В. Селібер, арх. А. Милецький).
Андрей Иванович Киприанов (некролог) // Укр. хим. журнал. – 1972. – Т. 38. – № 10;
Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Химики. – К., 1984;
Институт органической химии УССР. – К., 1985;
Пам’яті Андрія Івановича Кіпріанова // Укр. хім. журнал. – 1976. – Т. 42. – № 12.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 410 – 411.