Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Калерія Ганіна, Елла Піскова

Інститут онкології та радіології, в якому працював Шевченко І. Т.

(іст.).

Вул. Ломоносова, 33/43.

Комплекс споруд складається з восьми корпусів, зведених у 1960-і pp. У 1970 – 71 рр. торцеву стіну адміністративно-лабораторного корпусу прикрашено мозаїчним панно «Перемога» (9 х12,7 м; смальта, кераміка) із зображенням відомих представників світової і вітчизняної науки та медицини, як зробили найвагоміший внесок у боротьбу з раком (художники Г. Зубченко, Г. Пришедько).

Заклад заснований 1920 р. як Київський рентгенінститут. З 1925 р. – Київський рентгено-радіологічний інститут, з 1934 р. – Київський науково-дослідний рентгено-радіологічний та онкологічний інститут, з 1989 р. – Київський науково-дослідний інститут онкології, з 1992 р. сучасна назва – Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України.

У клінічному корпусі інституту, спорудженому 1968 р. в глибині подвір’я (шестиповерховий, панельний), у 1968 – 71 рр. працював Шевченко Іван Теодосович (1905 – 93) – хірург, доктор медичних наук (з 1950), професор (з 1951), заслужений діяч науки УРСР (з 1963). В інституті з 1945 р., директор цього закладу у 1945 – 71 рр., завідувач відділу (у 1971 – 76 рр. – у корпусі № 2). З його ініціативи і під безпосереднім керівництвом було споруджено комплекс інституту на вул. Ломоносова. У післявоєнні роки – організатор системи протиракової боротьби в Україні, яка вважалась однією з найдосконаліших в СРСР. Досліджував проблеми профілактики, діагностики й патогенетичного лікування злоякісних пухлин, взаємодії пухлини і організму, онкогенетики. Розробив рентгенорадіумхірургічний метод з опромінюванням; операційного поля після видалення пухлини. З ім’ям І. Шевченка пов’язано запровадження в інституті нових методів рентгенологічного дослідження: томографії, томофлюорографії, імпульсної крупнокадрової флюорографії тощо. Кабінет вченого містився на другому поверсі.

У 1996 р. на фасаді будинку встановлено бронзому меморіальну дошку з барельєфним портретом І. Шевченка (ск. І. Шаповал).

Значковский Н. Г. Краткий очерк истории основания и развития Киевского рентгенорадиологического и онкологического института. – К., 1959;

Вопросы онкологии. – 1967. – Т. 13. – № 9; 1970. – Т. 16. – № 4;

Кириленко Е. Повірити в себе (портрет сучасника) // Україна. – 1976. – № 10.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 410.