1999 р. Звід пам’яток Києва

Будинок кін. 19 ст., в якому проживав Татлін В. Є.

(іст.).

Вул. В. Дончука, 5.

На червоній лінії забудови вулиці. Одноповерховий з боку вулиці, півтораповерховий – з подвір’я. Дерев’яний (пізніше обкладений цеглою), тинькований, на цегляному цокольному люверсі. Головний фасад з шістьма прямокутними вікнами й центральними дверима.

В 1925 – 27 рр. тут проживав Татлін Володимир Євграфович (1885 – 1953) – художник, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1931). Запрошений до Києва І. Вроною (ректором Київського художнього інституту), обіймав посаду професора і завідувача теакінофотовідділення живописного факультету інституту. Результати педагогічної роботи митця демонструвалися на Всеукраїнській ювілейній виставці у листопаді 1927 р. На ній було представлено макети й ескізи до театральних і кінопостановок учнів В. Татліна і його асистента, художника М. Тряскіна. Один із фундаторів українського дитячого театру. 1 березня 1926 р. у Театрі юного глядача в Києві відбулася прем’єра вистави за п’єсою В. Гжицького «По зорі» (реж. О. Соломарський). В. Татлін виступив в ній у трьох іпостасях – як співрежисер, художник-конструктор і виконавець головної ролі, побудувавши спектакль за принципами сценічного конструктивізму. 3 квітня 1926 р. у тому ж театрі відбулася прем’єра поставленої ним п’єси М. Шкляра «Бум і Юла» за мотивами казок Г.-К. Андерсена (реж. В. Кожич). В оформленні обох спектаклів брав участь також художник Є. Сагайдачний. У листопаді 1926 р. у постановці «Гайдамаків» за поемою Т. Шевченка в Київській артилерійській школі (реж. Г. Бегічева) виконував у пролозі та епілозі козацькі думи. В цей період працював також у книжковій графіці. 1927 р. оформив обкладинку до збірки віршів українських поетів «Зустріч на перехресті». Того ж року співпрацював у київському журналі «Кіно»: для № 5 підготував колаж до нарису Ю. Юрченка (Ю. Яновського) «Історія майстра», присвяченого фільму О. Довженка «Сумка дипкур’єра». У № 9 опубліковано ілюстрацію В. Татліна до фільму «Борислав сміється» (за повістю І. Франка). Проживаючи у цьому будинку, конструював свій відомий літальний апарат «Літатлін» (1929 – 32), пізніше представлений на виставці у Москві, куди він переїхав з Києва.

Дмитро Горбачов, Тетяна Трегубова

Каталог ювілейної виставки «10 років Жовтня». – X., 1927;

Татлін і Україна: Спогади сучасників / Упоряд. Д. Горбачов // Хроніка-2000. – 1994. – № 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 211.