Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Пам’ятний знак на честь трьох штурмів Перекопу

Пам’ятка історії

1920 р.; 1944 р.; 1963 р.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ.

Загальний опис:

Пам’ятний знак на честь героїв трьох штурмів Перекопу встановлений у парку біля Палацу культури по вул. Менделєєва.

Пам’ятний знак представлений трьома однотипними пілонами неправильної прямокутної форми на багатоступінчастому подіумі та скульптурою чоловіка на постаменті.

Пілони фронтальною стороною підняті нагору.

Розміри пілонів:

висота: загальна – 9,8 м, лицьова – 6,0 м, тилова – 3,12 м;

ширина: лицьова – 3,0 м, тилова – 2,0 м;

довжина: по висоті – 2,44 м, по низу – 21,34 м.

У верхній частині пілонів дані цифри з металу: I-й пілон – 1920 р., II-й пілон -1944 р., III-й пілон – 1963 р.

Унизу розташовані меморіальні тексти металевими літерами:

I-й пілон – “Мы вас никогда не забудем, герои

Далекой, суровой гражданской войны !

Вы храбро сражались под алой звездою

За светлое завтра Советской страны !”

II-й пілон – “Здесь бой с фашизмом – яростный и правый, -

Вел богатырь – советский человек.

Герои Перекопа ! Ваша слава

В народной памяти останется навек !”

III-й пілон – “Днепр землю напоил, и ярко степь цветет,

И славен труд хозяев новой жизни.

Все может сделать труженик-народ,

Идущий ленинской дорогой к коммунизму !”

Матеріал: пілонів – залізобетон, подіуму – камінь та бетон з мармуровою крихтою.

Розміри подіуму: довжина – 38 м, висота – 1,5 м, ширина – 23 м.

Скульптура чоловіка, що сидить навколішки, розташована спереду пілонів й звернена обличчям до них.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У листопаді 1920 року, у період громадянської війни, частинами Південного Фронту під командуванням М.В. Фрунзе (51-а СД – начальник Блюхер, 15-а СД – начальник Ю. Раудмец, 52-а і 153-а СД, 5-а, 6-а, 13-а армії) були розгромлені війська Врангеля в Криму – останній оплот білогвардійців. За героїчні бої в районі Перекопу та Сиваша 51-а СД нагороджена орденом Червоного Прапора й одержала найменування Перекопської, 15-а СД привласнене найменування Сиваської.

У період Великої Вітчизняної війни, у листопаду 1943 року – квітні 1944 року, Крим став ареною бою частин 4-го Українського фронту (2-а Гвардійська та 51-а Армії, 19-й танковий корпус) з гітлерівськими військами за визволення півострова від німецько-фашистських загарбників. За героїзм і мужність, виявлені в боях на Перекопу, звання Перекопських визнані гідними 19-й Червонопрапорний танковий корпус (командир – генерал-лейтенант І.Д. Васильєв), 87-а гвардійська Червонопрапорна орденів Кутузова та Суворова II-й ступеню (командир – полковник К. Тимчік), 87-а Червонопрапорна (командир – полковник Іванов Г.С), 387-а СД (командир – полковник Ковалевський) та інші частини.

У 1963 році в результаті 3-го, мирного, штурму Перекопу по Північно-Кримському каналу, проритому руками радянських людей, у Кримські степи прийшла дніпровська вода, що зросила 160 тисяч гектарів посушливих земель.

У 1971 році героям трьох штурмів Перекопу споруджено пам’ятник. Архітектори – Стукалов О.К., Сніцарєв А.А.; скульптори – Сінкевич Ю.Л., Грицюк М.Я.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 168 від 07.04.1972 р.

Охоронний № : 1850.

Основна бібліографія, архівні дані:

Бирюков А.А. Перекоп // Крымская правда.- 15.07.1972.