2017 р. Звід пам’яток України

Михайло Сирохман

Розмір зображення: 722:566 піксел

Ансамбль споруд церкви св. Петра і Павла, 1838, й дзвіниці, початок 20 ст. (архіт.). Крайня Мартинка, 161, в центрі села.

На стіні мурованій церкві міститься напис: «Церква Петра і Павла збудована 1838 р.». З іншими даними – 1872. Відремонтована 1902, реставрована 1988 на честь тисячоліття хрещення Русі.

Однонефна, барочного типу споруда має білі смуги-пілястри, які членують бічні фасади на вертикальні секції з арковим вікном у кожній. Такі ж смуги акцентують кути споруди, обрамляють стіни над цоколем і під карнизом, підкреслючи стрімкість вежі. Стіни бічних секцій прикрашено невеликими арковими нішами з іконами. Над головним входом – невелике прямокутне вікно. Стіни вежі завершено розвиненим карнизом, над яким височіють виразні форми барокового завершення.

Новий іконостас було встановлено у 1908 за гроші, зібрані земляками в Америці. Вежа довго була вкрита гонтом і лише у 1980-х її перекрили бляхою. Металевий хрест біля церкви відлито 1888.

Перед головним фасадом стоїть двоярусна каркасна дерев’яна дзвіниця, збудована у традиціях народної архітектури. Обидва яруси більше ніж на дві третини висоти оббито вертикально дошками. Нижній ярус прикритий досить широким, вкритим бляхою опасанням, верхній – чотирибічним бляшаним шатровим верхом.

Церква св. Петра і Павла й дзвіниця є типовим зразком будівництва сакральних споруд краю на початку 20 ст.

Джерела і література

Сирохман М. Церкви України. Закарпаття. – Львів: Мс, 2000. – С. 250; Достал Я. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької Республіки: 1919–1938 рр.). – Ужгород: Карпати, 2014. – С. 78.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 269 – 270.