2017 р. Звід пам’яток України
Зінаїда Гудченко
Розмір зображення: 796:506 піксел
Ансамбль споруд церкви святого Духа, 19 ст. й дзвіниці, 20 ст. (архіт.). У мальовничому зеленому масиві на скісній терасі і крутого схилу гори, біля підніжжя котрої вздовж потічка витягнулася вузька звивиста сільська вулиця.
Церква стоїть на високому кам’яному фундаменті, а дзвіниця дещо нижче від неї по схилу. Обидві споруди виконано з дерева. Ансамбль споруд церкви й дзвіниці органічно поєднується з навколишньою природою і житловою забудовою.
Церква Святого Духа тризрубна з ялинових плах «у замок», з різноманітними за конфігурацією, але однаковими за висотою зрубами, об’єднаними загальним дахом і опасанням під гонтом. Бабинець і наву в плані наближено до квадратів, але нава ширша, вівтар – шестикутне приміщення. Перекриття в інтер’єрі мають лучковий профіль, стелі обшито дошками з нашпарниками, між навою і бабинцем – фігурний отвір. Зовні стіни відкриті нижче опасання, вище – обшиті гонтом.
Опасання підтримується звичайної форми кронштейнами з півдня, сходу і півночі, із заходу спирається на стовпчики з розкосами.
Церква належить до барокової групи храмів, для яких характерна наявність над бабинцем каркасної вежі з декоративним верхом. Західна стіна вежі продовжує напрямок відповідної стіни зрубу так, що дах із заходу набуває вигляду трапецієподібного фронтону та обмежений знизу невеликими навісами. Верх вежі двоярусний, з кулеподібними главками і вузькими перехватами. Верхньому ярусу вежі відповідає декоративна главка над вівтарем. Привертають увагу двері в бабинець з арочною перемичкою і широкими одвірками, декорованими у верхніх кутах плоским різьбленням. Освітлюється церква парою вікон з лучковими перемичками в бабинці та вівтарі, двома парами таких же вікон, розташованими на південь і північ, у наві вище опасання. У східній стіні вівтаря прорубане також кругле вікно з візерунчастим238 заскленням. Зберігся іконостас кінця 19 ст., декор і форма якого дає підстави віднести його до роботи будапештської фірми «Рийті і Бенедек». Даних про перебудови храму немає.
Дзвіниця – невелика, квадратна в плані, двоярусна споруда приземкуватих пропорцій. Зведена у 1970-х рр. на місці попередньої. Нижній ярус викладено з більш дрібної деревини, ніж церква, і покрито високим дахом на восьми стовпах під шатровим чотирисхилим дахом під гонтом. Дзвіниця вирізняється контрасним співвідношенням мас верхнього і нижнього ярусів. Дах дзвіниці завершується металевим хрестом.
Обидві споруди використовуються за первісним призначенням. Ансамбль споруд має цінність як пам’ятка народної дерев’яної архітектури Закарпаття 19-20 ст.
Джерела і література
Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (ХVІІІ – нач. ХХ вв.). – М., 1976. – С. 45; Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985. – Т. 2. – С. 181; Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Львів: «Мс», 2000. – С. 304-305; Слободян В. Каталог існуючих дерев’яних церков України і українських етнічних земель // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. – 1996. – Т. 4. – С. 86.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 237 – 238.