Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1975 р. Паспортна інформація

Городище Кошари

Пам’ятка археології

ІV-ІІІ ст. до н. е.

Розміщення:

Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Кошари.

Загальний опис:

Із сходу городище обмежене береговим урвищем над лиманом, а з південного заходу і півдня – великою балкою. Північна, напольна сторона переходить у степ.

Потужність культурного шару в межах 1-1,2 м. Будівельні рештки залягають на глибині 0,5; 0,8; 1 м від сучасної денної поверхні. На глибині 0,15-0,2 м – шар гумусу з включенням мілкого вапнякового каміння. В шарі містяться уламки амфор, ліпної, сіроглиняної та червоноглиняної кераміки, поодинокі уламки чорнолакової кераміки, кістки тварин. Будівельні рештки кам’яних кладок жилих і господарчих споруд, вимостків, господарчих ям залягають у сіроглинистому грунті з великою кількістю речового матеріалу. В заповненні приміщень і господарчих ямах крім амфорного матеріалу, ліпної, сіроглиняної та чорнолакової кружальної кераміки знайдено бронзові монети ольвійського міського карбування.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Городище відкрито у 1950 р. загоном Буго-Дніпровської археологічної експедиції Інституту археології АН УРСР під керівництвом Е.О.Симоновича. Тоді ж проведено розвідувальні роботи з шурфовкою.

Розкопки на поселенні проводились: у 1955 р. – експедицією державного музею образотворчих мистецтв ім. О.С.Пушкіна (Москва) під керівництвом наукового співробітника музею Е.О.Симоновича; у 1964 р. – Одеським загоном Тилігульської експедиції Інституту археології АН СРСР та Одеського археологічного музею (начальник загону – науковий співробітник Одеського археологічного музею Е.І.Діамант); у 1965 р. – Кошарським загоном Тилігульсько-Дніпровської археологічної експедиції Інституту археології АН СРСР та Одеського археологічного музею (начальник загону – науковий співробітник Одеського археологічного музею Е.І.Діамант); у 1967 та 1971 р. – Тилігуло-Лиманською археологічною експедицією Одеського археологічного музею під керівництвом наукового співробітника музею Е.І.Діаманта.

Комплексом знахідок і будівельними залишками городище датується першою половиною ІV-ІІІ ст. до н. е.

Матеріали зберігаються в Одеському археологічному музеї.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 80, 1164

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: 2 погонних метри навколо пам’ятника (рішення виконкому Одеської обласної Ради депутатів трудящих № 452 від 11.9.1975 р.).

Основна бібліографія, архівні дані:

Сымонович Э.А. О древнем Одессы //….- № 4.- С. 146-150.

Сымонович Э.А. Античный памятник на Тилигульском лимане // КСРГ.- 1962.

Диамант Э.И. Отчеты о раскопках Кошарского поселения за 1964, 1965, 1967, 1971 гг. / Научный архів Інституту археології НАН У.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розміщення городища.

Фото місця розташування городища.