Пам’ятки археології с. Коршів

На лівому березі р. Чорногузки – давньоруське городище, розташоване на землях села Городок за 1,5 км на південний захід від нього. Село Коршів, яке дало назву городищу, розташоване на протилежному – правому березі річки. Пам’ятку площею близько 5 га виявлено в уроч. Замчисько на мисі надзаплавної тераси лівого берега річки заввишки 8 м над рівнем заплави. Городище складається з дитинця і окольного града, укріплене валом і ровом. Досліджувалось у 30-х рр. ХХ ст. З. Леським, в 1960 р. – П. Раппопортом, а нещодавно – С. Панишком. Внаслідок досліджень виявлено численні матеріали, що свідчать про міський статус Коршева в час його існування в ХІ ст. [Leski, 1939, s. 107–110; Раппопорт, 1967, с. 60; Панишко, 2003, с. 138– 140].

За 0,5 км на північний захід від села (уроч. Старе село) на пологому схилі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 2–3 м над рівнем заплави – багатошарове поселення лежницької групи ранньозалізного часу, вельбарської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 3 га. Через пам’ятку проходить грунтова дорога. З північного боку до неї прилягає водойма ставу.

За 1 км на північний захід від села на видовжено-овальному мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 6–7 м над рівнем заплави на місці впадіння в неї р. Полонки – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду ХІІ–ХV ст. площею до 3 га. За 1,5 км на північний захід від села на підковоподібному в плані мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою до 12 м над рівнем заплави – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ–ХІV ст. площею до 3 га.

На північній околиці села в уроч. Цвинтар – селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га, розміщене на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою близько 20 м над рівнем заплави. У північній частині села на схилі мису першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою до 20 м над рівнем заплави – стоянка доби пізнього палеоліту, поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею близько 1 га. За 0,7 км на північ від села та за 0,3 км на північний захід від церкви на овальному в плані підвищенні розміром 120х180 м і висотою 4–5 м над рівнем заплави правого берега р. Чорногузки – двошарове поселення волино-люблінсько культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст.

У північно-східній частині села в урочищі Панський сад (за 0,5 км на північний схід від церкви) на пологому схилі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 8–10 м над рівнем заплави – селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 2 га. На північно-східній околиці села (уроч. Коло Млина) на пологому схилі правого берега Чорногузки висотою до 10 м над рівнем заплави – поселення Х–ХІ ст. площею близько 1 га.

За 2 км на північний схід від села (уроч. Бурино) на острівному підвищенні до 3–4 м над заплавою правого берега Чорногузки – селище Х–ХІІ ст. площею близько 3 га. За 2,5 км на північний схід від села (в цьому ж урочищі) – двошарове поселення волино-люблінської культури і періоду ХІІ–ХІІІ ст., площею 1,5 га.

За 0,5 км на південний захід від села на мисі лівого берега р. Полонки висотою 12–14 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецькокомарівської культури і періоду ХІІ–ХІV ст. площею до 2 га. За 0,8 км на південний захід від села поблизу гаю на видовженому мисоподібному виступі лівого берега р. Полонки висотою 8–10 м над рівнем заплави – багатошарове поселення пізнього палеоліту, лежницької групи, ранньоскіфського часу і періоду Х–ХІІІ ст. [Конопля, Івановський, 1997, с. 32–37].

У східній частині села на правому березі Чорногузки – багатошарове поселення мезолітичного часу, культур лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту і тшинецько-комарівської доби бронзи, відкрите розвідкою Г. Охріменка 1978 року. За 2 км на схід від села на правому березі р. Чорногузки – поселення лінійно-стрічкової кераміки, а за 2,5 км на схід від села – давньоруське поселення, відкрите розвідкою М. Кучинка і Г. Охріменка 1978 року. Біля села – поселення ранніх слов’ян [Кучінко, Охріменко, 1995, с. 134].

Джерела

Конопля В., Івановський В. Нові пам’ятки археології Надстир’я (Луцький район) / В. Конопля, В. Івановський. – Львів, 1997. – 142 с.

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – 166 с.

Панишко С. Д. Давньоруський Коршів / С. Д. Панишко // Минуле і сучасне Волині та Полісся : Ковель і ковельчани в історії України та Волині : зб. наук. праць. – Луцьк : Надстир’я, 2003. – Ч. 2. – С. 138–140.

Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X–XIV вв. / П. А. Раппопорт // Материалы и исследования по археологии СССР. – Ленинград, 1967. – № 140.– 241 с.

Leski Z. Wczesnohistoryczne grodzisko w Korszowie, pow. Łuckiem, woj. Wołyńskim / Z. Leski // Przegląd Archeologiczny. –1939. – T. VI; Z. 1. – S. 107–110.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 155 – 157.