Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

Відомі також зерньові та еканні прикраси X століття, близькі до хар’ївських за технікою виготовлення і, частково, за формою. Знайдено їх, зокрема, в копіївському скарбі, виявленому в 1928 році біля села Копіївки на Вінниччині [Н. Лінка-Геппенер. Копиївський скарб. – «Археологія», т. II, К., 1948, стор. 190]. До скарбу входить 40 срібних прикрас: лунниці, сережки, персні, браслети, намистини, ґудзики та шийна гривна, їхня філігранна орнаментація, здебільшого геометрична, складається з трикутників, квадратів, ромбів, які поєднуються з формами зірок, півмісяця, кола. І тільки сережки оздоблено зерню у вигляді грон винограду. Ця форма оздоблення має дуже давню традицію: подібні сережки відомі з розкопок античних міст Північного Причорномор’я.

Геометричний орнамент на предметах копіївського скарбу пов’язаний із стародавніми мистецькими традиціями східнослов’янських племен. Його сталість у давньоруському мистецтві і наявність у мистецтві інших народів пов’язується з поганськими магічними уявленнями. З часом зображення втрачають свій первісний зміст і набувають суто орнаментального характеру. В орнаментиці ранніх часів, на думку Б. О. Рибакова [Б. А. Рыбаков. Прикладное искусство и скульптура. – У кн.: История культуры Древней Руси, т. II, М. – Л., 1951, стор. 401 – 404], форма квадрата може розглядатись як ідеограма садиби, двору, що будується. Форми кола, зірки, півмісяця, що символізують небесні світила, не потребують розшифровки. Сполучення в одному орнаменті кількох цих форм вказує вже на перехід до суто естетичного, декоративного їх сприймання.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 363.