Лікарня залізничників (№ 98)

Віктор Мойсеєнко

Лікарня залізничників. Головний корпус, поч. 20 ст. (архіт). Вул. Садова, 98.

Створення лікарні в Конотопі було пов’язане з реконструкцією станції, що перетворилась у кін. 19 ст. у велику вузлову станцію Московсько-Київської залізниці. Лікарня будувалась неподалік станції на досить просторій ділянці по вул. Садовій – на захід від колишнього Соснівського шосе. Найбільшою новобудовою того часу на території лікарні був її головний корпус (нині хірургічне відділення). Точна дата будівництва цього будинку не встановлена, та можна припустити, що воно здійснювалось на поч. 20 ст. Будинок зберігся, в основному, в первісному вигляді, але має добудови, здійсненні в різні часи і не пов’язані стилістично з головною будівлею.

Корпус займає рівну ділянку в середній частині території лікарні. Найближчі архітектурні споруди – інші корпуси лікарняного комплексу різного часу будівництва, а за межами території – два багатоквартирних житлових будинки лікарів (в одному з них нині міститься дитяча поліклініка), малоповерхові будинки городян. Увесь цей район і територія лікарні озеленені.

Будинок двоповерховий, на підвалі, в плані має складну конфігурацію, близьку за формою до літери Ш. Загальна композиція побудована на сполученні суворої симетрії передньої частини будівлі, у тому числі й чолового фасаду, з асиметричною формою його тильної частини. Система розпланування – коридорна з однобічним розміщенням палат і кабінетів. У підвалі – приміщення технічного і господарського призначення. На першому поверсі – входи, вестибюлі, ординаторська, перев’язочна, кабінет переливання крові, палати на різну кількість ліжок, буфет, туалети. В одноповерховій тильній частині будівлі – операційна з групою допоміжних приміщень. На другому поверсі – кабінет фізпроцедур, палати, буфет, туалети.

У зовнішньому вигляді будинку, побудованому з використанням деяких рис неороманського стилю, особливу роль відіграє високоякісне відкрите цегляне мурування. У жовтій цеглі виконані усі пластичні елементи фасадів: портали входів, лопатки, облямування віконних прорізів, карниз, елементи вінчання.

У якості основного будівельного і декоративного матеріалу застосовано високоякісну жовту цеглу. Перекриття, перегородки, елементи даху – дерев’яні, підлога дощата та із метласької плитки, покрівля первісно залізна, у наш час – шиферна. Опалення було пічне, зараз – центральне.

Головний (нині хірургічний) корпус лікарні конотопських залізничників – одна з кращих будівель, збудованих у Конотопі на межі 19 і 20 ст. Як пам’ятка архітектури будинок є свідком цікавих типологічних і естетичних пошуків, високої будівельної майстерності. На теперішній час фасади будівлі у занедбаному стані.

[Маленко Е. Ю. Конотоп: Історико-краєзнавчий нарис / Е. Ю. Маленко. – Х., 1970. – С. 63.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 480 – 481.