2007 р. Музей Михайла Старицького на Черкащині грабували шість разів

Наталя Таванець

Дата: 14.12.2007

– Востаннє, у липні торік, винесли чорнильницю та крісло Старицького. Воно було стареньким, поламаним, із витертим велюром. Не знаю, кому й знадобилося. Міліція знайшла грабіжників – місцевих хлопців. Чорнильницю нам повернули, а крісло вони вже продали, – розповідає 56-річна Людмила Харченко, директорка літературно-меморіального музею Михайла Старицького, що в Кліщинцях Чорнобаївського району (Черкащина). Тут письменник народився.

Жінка запрошує до музею. У коридорі показує макет будинку Старицьких у Кліщинцях. Його, за спогадами Старицького, побудував Вереміївський народний умілець Яків Власенко.

Експозиція музею розміщується у трьох залах. Перший розкриває сторінки життя і творчості Старицького, другий і третій розповідають історію села від його заснування і дотепер.

– Збирати експонати для музею учні та вчителі місцевої школи почали ще 1964 року. Невеличку експозицію спочатку розмістили в кімнаті шкільної бібліотеки, – веде далі жінка.

1983-го під музей виділили приміщення колгоспної контори поряд із сільрадою. З 1996 року закладом керує Людмила Харченко.

– Після смерті останнього власника будинку Старицьких селяни порозтягували з нього все цінне. Ми ходили по хатах, шукали. Просили, щоб подарували для музею, – говорить директорка.

Кілька років тому жінка виявила в приміщенні Золотоніської міськради напольний годинник з будинку Старицьких. Його вивезли туди з Кліщинців ще в 1950-х.

– Ми попросили його для музею. Та міський голова нам відмовив. А нині – годинник зник, – долучається до розмови чоловік Людмили Василь Харченко, 62 роки.

Сьогодні в музеї майже 1,5 тис. експонатів. Зокрема, фотокопії п’єс Старицького, роману ”Біля пристані” з автографом автора, його візитівка, афіша 1899 року. У кімнаті розставлені родинні речі: стіл, шафа для одягу, дзеркало, скринька зі слонової кістки. Їх подарувала онука Старицького Ірина Стешенко.

– Були ще скрипка та настінний годинник. Але їх украли, – жаліється Людмила Харченко.

За роки існування музею його шість разів грабували. Окрім речей Старицького, винесли 146 монет, 90 стволів зброї, жіночі прикраси, військові нагороди.

– Приміщення стареньке. Уперше злодії залізли до музею, розібравши дах, – каже жінка. – Потім робили зліпок ключа. Сигналізації немає.

Приміщення музею потребує ремонту. 2007-го з держбюджету виділили 500 тис. грн, але гроші так і не дійшли.

Джерело: “Газета по-українськи”