Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Паспортна інформація

Пам’ятка історії

25 квітня 1903 р.

Розміщення:

Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. С. Бандери, міський сквер (міське кладовище).

Загальний опис:

Мелітон Бучинський похований в склепі прямокутної форми розміром 1,2×2,15×2,8 м.

Матеріал – пісковикові цоколі.

На фронтальному боці висічений напис: “Гробниця Бучинських”.

Автор невідомий.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Мелітон Бучинський (24.02.1847 р.- 25.04.1903 р.) – відомий український фольклорист, вчений і громадський діяч. Народився в с. Криве Козівського району Тернопільської області.

Вчився в Станіславській гімназії, де разом з О. Терлецьким, пізніше відомим українським публіцистом і популяризатором соціалізму в Галичині, належав до таємної учнівської громади й видавав рукописну газету “Зірка”. Члени громади читали зображену літературу. Після закінчення у 1865 р. гімназії Бучинський студіював право у Львівському, а потім Віденському університетах. У Відні вступив до прогресивного студентського товариства “Січ” і навіть був його головою. У Відні М. Бучинський познайомився з українськими вченими М. Драгомановим та О. Русовим, письменницею Оленою Пчілкою, з якими потім підтримував тісні дружні та листовні зв’язки.

Про зв’язки його з багатьма громадськими і культурними діячами свідчить його листування. Тільки за 1868-1873 рр. Бучинський відправив 784 й одержав 649 листів. Ці листи видані у 1910 p. у Львові М. Павликом. “Переписка Михайла Драгоманова з Мелітоном Бучинським” є цінним джерелом для вивчення громадського та культурно-освітнього життя України другої половини XІX ст.

М. Бучинський брав участь у заснуванні товариства “Просвіта в Станіславі” (був касиром, а потім головою цього товариства), засновував в селах товариства, виступав перед селянами на різні суспільно-політичні та культурно-освітні теми.

Але найбільше проявив себе Мелітон Осипович Бучинський на ниві фольклористики. Тільки за 1866-1872 pp. він записав у Товмацькому і частково Косівському повітах до 2 000 фольклорних одиниць. Це історичні пісні, перекази про Довбуша, коломийки, родинно-побутові, жовнірські пісні, гаївки, весільні, колядки, щедрівки, казки, прислів’я, загадки тощо.

М. Бучинський проживав в м. Івано-Франківську по вул. К. Маркса, де в нього бували М. Драгоманов, С. Подолинський, Ю. Федькович, виховувався його родич, український композитор Денис Січинський.

Помер М. Бучинський 25 квітня 1903 p.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно поданих пропозицій до виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради депутатів трудящих № ? ? ? від ? ?. ? ?.19 ? ? р.

Охоронний № : немає.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради депутатів трудящих № 139 від 4 березня 1976 р. охоронна зона визначена в межах 10×10 м.

Основна бібліографія, архівні дані:

Товариш. Ілюстрований календар. Тов. “Просвіта” на рік переступний.- 1904.- Річник ІІІ у Львові.- С.214 // Архіви України.- 1970.- № 4.- С.103.

Львівська державна наукова бібліотека АН УРСР, відділ рукописів фонду Бучинського.- С.315.

Львівська державна наукова бібліотека. Словник І. Левицького.- Ф.493.- Спр.Б-369.

Львівська державна наукова бібліотека.- Архів Бучинського.- Спр.41.- С.5, 313, 396, 398.

Центральний державний історичний архів у м. Львові.- Ф.663.- Оп.1.- Спр.7.- Арк.23.

Франко І. Д-р. Остап Терлецький. Спомини і матеріали // ЗНТШ.- 1902.- Кн.VІ.- С.274. Центральний державний історичний архів в м. Львові.- Ф.663.- Оп.1.- Спр.208.- Арк.217.

Арсенич А. Мелітон Бучинський. // Радянська Гуцульщина.- 24.02.1972.

Ілюстративні матеріали:

Могила М. Бучинського. Схематичний план.

Могила М. Бучинського. Загальний вигляд.