2010 р. Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Княгинині
Дата: 27.10.2010
Є такий цікавий район в Івано-Франківську – Княгинин. До міста приєднаний в 1925 році. Складався з трьох частин – Села, Гірки, Колонії. Про Княгинин колонію (Майзлі) вже трішки писав. Взагалі, в Княгинин-Селі, про яке йтиметься мова, є декілька цікавих споруд, наприклад, закладений ще в ХІХ столітті лікеро-горілчаний завод, чи будівля “Просвіти”, яка через фінансові труднощі перетворилася у храм для німців-кальвіністів, яких у Станиславові було якихось декілька десятків. Але окрасою району, який став з’єднувальною частиною міста між центром та окраїною = Пасічною, є, звісно, храм, про який йтиметься у цій статті.
Історія церков в Княгинині тісно пов’язана з легендою, у якій розповідається, що на території Княгинина якась княжна Ярославна спорудила замок і величаву церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Можливо, церква існувала раніше. У письмових джерелах церква в Княгинині вперше згадується у 1695 році.
На початку 18 ст. споруджено маленький храм, що згорів 1732 року. Після вогнища новоприбулі поселенці спорудили величавий храм, що простояв у Княгинині до початку ХІХ ст. У 1820 р. побудовано нову церкву Покрови Пресвятої Богородиці, яку у 1857 році перенесли у с. Посіч. На її місці збудували каплицю, яку в 1864 році розширили. Вона простояла у Княгинині до 1919 року, а потім під наглядом інженера Рубля розібрана і перевезена в Угорники. 1974 року згоріла. Знаходився храм на місці теперішнього княгиницького цвинтаря.
З 1902 по 1905 роки тривало будівництво нової церкви, що у 1905 році освячена Станіславівським Єпископом Блаженним Григорієм Хомишиним. Коло церкви була дзвінниця з трьома дзвонами.
За даними мистецтвознавця В. Хомина, «в композиції всієї будови церкви домінує повздовжна вісь, яка підсилюється тим, що бокові відгалуженя архітектурно-просторового відгородженні від центральної нави аркадами. Аркади спираються на муровані колони, що надає будівлі церкви базилікального характеру при хрестокупольному типі споруди».
Іконостас церкви Покрови Матері Божої – один з найкращих іконостасів українських церков ХХ ст. Цей шедевр сакрального мистецтва виконаний з чистого підтонового дерева без найменшого золочення орнаментів у традиційному витриманому гуцульському стилі. Композиції є суто декоративними без натуралістичних тенденцій. Іконостас і бічні вівтарі виготовлениі у 1910-1912 роках різьб’ярем Горохівським.
В 1925 році церква Св. Покрови була помальована. Стіни, стовпи і склепіння відображали неоднорідне і неоднозначне монументальне малярство більш пізнього періоду. Первинні розписи не збереглися, вони перемальовані в 50-х роках, коли церква належала РПЦ. Тоді ж були написані чи переписані ікони Апостольського і Пророчого ряду на іконостасі. Під час капітального ремонту церкви декілька років назад розписи затерті, оскільки їхня якість та мистецька цінність були досить посередніми.
21 06.1933 р. утворено в Княгинині окрему експозитуру, яка мала вже свої метрики на 2100 душ. 14.10.1899 р. на Свято Покрови Пресвятої Богородиці, відправляв Архиєрейську Службу Божу Кир Андрей Шептицький. Зараз це парафіяльний храм УГКЦ.