Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Чортківська округа

Загальна поверхня (разом з Берестком) 823 га ( в тому числі 379 двірської посілости), з того 599 орного поля. Число домів: 1921 – 151, 1931 – 178. Число населення: 1900 – 848, 1910 – 760, 1921 – 752, 1931 – 858. За австр. статист. 1900 р. в громаді 485 гр. кат., 230 р. кат., 30 мойс.; в дворі 54 гр. кат., 22 р. кат., 27 мойс. Мова: в громаді 494 укр., 251 поль.; в дворі 51 укр., 52 поль. Поштовий уряд – Торське.

Школа за Австрії за Польщі 1-клясна з польською мовою навчання. Будинок школи з цегли-сирівки.

Село ланцюгової форми, тягнеться як продовження села Ворвулинців понад річкою Дупою. Над її берегами були каменоломні.

Церква мурована, побудована 1876 р., дзвіниця теж мурована як підвищення муру, що оточував церкву. Ця філіяльна церква належала до парохії у Ворвулинцях.

Часті прізвища в селі: Кравчук, Бордун, Долинчук. Селяни малоземельні займалися хліборобством, а також працювали як робітники або служба на фільварку жида Погорілеса. Заможніші були три родини, селяни Бордун і дві родини з української шляхти: Іван та Базилько Каспінські. До 1930 р. існували три корчми, потім залишилась одна. Були два водні млини і ґуральня. В селі були свої шевці, ковалі, кушнірі, колодії.

Навпроти церкви стояв костел, до якого доїздив р. кат. священик із Угриньківців. Велику частину населення становили латинники, яких польонізацію почато 1920 р. До того часу всі вони розмовляли українською мовою. За Польщі був «Дом Людови» і «Стшелєц», але поводилися спокійно.

Була слаба еміграція до Канади та Америки.

Крім споживчої кооперативи «Згоди» в селі не було ніяких установ, бо селяни ходили не тільки до церкви, але й до читальні та до кооперативи в Ворвулинцях.

Інформації подав Іван Малюк.

Джерело: Чортківська округа. – Нью-Йорк: 1974 р. – Український архів, т. 26.