Пам’ятки археології с. Городище Друге
За 0,5 км на північ від села в уроч. Вал – складномисове городище кінця Х – початку ХІІ ст. площею 0,8 га. Розміщене на останці правого берега р. Полонки висотою до 3–4 м над рівнем заплави. Зі сходу від напільного боку пам’ятка відмежована валом і ровом, через які проходив в’їзд. Городище обстежене 1960 року П. Раппопортом. У 1977–1989 рр. його досліджував М. Кучинко. За десятирічний період польових робіт ним вивчено практично всю площу пам’ятки. Відкрито 34 напіземлянки, 3 гончарні і 2 залізоробні майстерні, 1 млин і 3 пекарні, 15 господарських споруд, 40 ям господарського призначення і 6 печей від літніх кухонь. Надзвичайно багатий і різноманітний речовий комплекс знахідок із городища представлений гончарною керамікою, виробами із заліза, бронзи, кістки, рогу, скла та каменю. 1983 року в одній із господарських споруд знайдено скарб срібних прикрас, що складався з 5 витих шийних гривен, 3 браслетів, 6 цілих і 6 фрагментованих намистин із напаяною зерню [Раппопорт, 1967, с. 57–58; Кучинко, 1996].
У північно-західній частині села за 0,2 км від шосейної дороги Луцьк–Львів поруч з городищем на правому березі р. Полонки – давньоруське селище ХІ– ХV ст. [Кучинко, Охріменко, 1995, с. 132].
За 0,3 км на північний схід від села в уроч. Ваканець на схилі правого берега Полонки висотою близько 4–5 м над рівнем заплави, за 0,1 км від шосейної дороги Луцьк–Львів – багатошарове поселення тшинецькокомарівської, вельбарської культур і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 3 га. У південній частині пам’ятки відмічене місце обробки кременю. Внаслідок інтенсивної оранки крем’яні знахідки – це фрагменти серпів, відщепів тощо.
За 0,5 км на північ від села (на північ від церкви) на пологому схилі першої надзаплавної тераси правого берега полонки висотою до 10 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 2 га.
На північно-східній околиці села (за 50 м на південь від шосейної дороги) на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Полонки висотою 4–5 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 3 га. Його сліди зафіксовано в місці впадіння в ріку її безіменного правобічного потічка.
У північно-західній частині села (за 0,2 км на південь від шосейної дороги) на захід від приміщення сільської ради – селище давньоруського періоду ХІ– ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного потічка (правобічний доплив р. Полонки) висотою 8–10 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрано з території селянських городів.
У західній частині села (на північний захід від місцевої школи) на мисі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 12– 14 м над рівнем заплави – селище давньоруського періоду ХІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. [Конопля, Івановський, 1997, с. 24–26].
Джерела
Конопля В., Івановський В. Нові пам’ятки археології Надстир’я (Луцький район) / В. Конопля, В. Івановський. – Львів, 1997. – 142 с.
Кучинко М., Златогорський О. Памятки археології Луцького району Волинської області / М. Кучинко, О. Златогорський. – Луцьк : Волинські старожитності, 2010. – С. 200–203.
Кучинко М. М. Давньоруське городище Вал в Надстир’ї / М. М. Кучинко. – Луцьк : «Вежа», 1996. – 208 с.
Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – 166 с.
Раппопорт П. А. Военное зодчество западнорусских земель X–XIV вв. / П.А. Раппопорт // Материалы и исследования по археологии СССР. – Ленинград, 1967. – № 140.– 241 с.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 147 – 149.