Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Неактуальний пост

@ 2008-11-23 20:50:00

Мій скромний вам подарунок. Село Городківка (до Другої світової – Халаїмгородок) в Андрушівському районі Житомирщини. Костел святої Клари. Творіння генія польського письменника Євстахія Іваницького, який під псевдонімом “Геленіуш” змальовував життя місцевої шляхти середини і другої половини ХІХ століття. Це увічнення пам’яті його матері Клари Іваницької.

Одинокий, як і Геленіуш, що не мав ні дітей ані жінки, костел виглядає, наче щось нетутешнє на фоні нецікавих селянських мазанок. Він беззвучно співає своїми дахами, виправляє п’яний мато-суржик, що лине звідусіль і єдиним ліхтарем правдивого світла запалює занурені в морок невігластва і відключення електроенергії вулиці Городківки.

Дуже схоже на браму усипальниці Потоцьких в Печері, а ще… на браму Морії…. З тією лише відмінністю, що за нею живі і щасливі Балін з Торіном, а не зграї орків.

Старенький дідусь з ключами живе на іншому кінці села, за ніякою, з архітектурної точки зору, православною церквою. Хоч декого інтер’єри костелу можуть розчарувати, втім, тут панує дивовижна тиша і спокій, що компенсує відсутність уявних оригінальних оздоблень.

…Може тому, коли сюди не так давно залізли злодії, ці лицарі драбин та відмичок нічого не взяли…

Геленіуш не дочекався закінчення родинного костелу. Він помер за десять років до його освячення. Храм побудував родич Жміґродський в 1913 році, виконуючи останню волю самотнього письменника. Тому і фундушова плита присвячена йому.

Надмогильну плиту Клари та Євстахія Івановських нещодавно підняли з дна сусіднього ставка. Вона стоїть навпроти входу до костелу.

Дочекайтесь весни, друзі, і знайдіть час відвідати цей світлий костел. Сподіваюсь, що частка натхнення в вас вже жевріє.

Темплар (templar_ua)