Пам’ятки археології с. Голишів

За 0,5 км на захід від села (уроч. Замчисько) на видовженому мисі лівого берега Чорногузки – двошарова пам’ятка волино-люблінської і трипільської культур. Розкопками М. Пелещишина у 1972–1973 рр. досліджено майже всю її площу (близько 2000 кв. м). Відкрито 14 наземних жител, 2 напівземлянки і 35 господарських ям пізнього етапу трипільської культури. Зібрано значну кількість знарядь праці з кременю, каменю, рогу і кістки, уламків глиняного посуду, тягарців до ткацького верстату і пряслиць, а також знайдено декілька зооморфних фігурок. На поселенні виявлено 5 скорчених поховань волино-люблінської культури, які датуються 3200–3100 рр. до н. е., та три овальні котловани від землянок розмірами 3/4х2/2,5 м, велике вогнище діаметром близько 2 м від наземного житла і декілька господарських ям. Скорчені тілопокладення орієнтовані головами на південь. Вони супроводжувалися двома–трьома ліпними посудинами з характерним реберчастим профілем, конічними мисками, чашами, кістяними проколками і уламками зернотерок [Пелещишин, 1990, с. 31–32; Кучінко, Охріменко, 1995, с. 132].

За 1 км на захід від села на пологому схилі лівого берега Чорногузки – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. За 2,5 км на захід від села на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Чорногузки – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Розкопками досліджено територію площею 1044 кв. м і виявлено залишки шести житлових об’єктів. Вони представлені наземними і незначно заглибленими в грунт спорудами. Перші з них мали наближено-трапецієподібну форму розмірами 4х5,5 та 5х10 м. У центрі долівки простежені залишки вогнищ, а попід стінками (як з внутрішнього, так і зовнішнього боків) зафіксовані стовпові ями діаметром 20– 30 см. Конструкцію двох напівземлянок характеризують котловани від них округлої форми діаметром 1–1,2 м завглибшки до 1–1,8 м. В одному із жител відкрито чотири ями, а в другому – дві. У межах житлових споруд зібрано значну кількість виробів із каменю, кременю і кістки, остеологічних решток, а також уламків ліпного посуду, орнаментованого лінійно-нотним і пластинчастим декором. Час існування пам’ятки припадає на 4300–4200 рр. до н. е. [Охріменко, 2001, с. 25–32].

За 3 км на захід від села (обабіч від залізничого полотна) на лівому березі Чорногузки – багатошарове поселення культур лінійно-стрічкової кераміки, волино-люблінської і кулястих амфор площею до 2 га. [Конопля, 1997, с. 188– 189].

Джерела

Конопля В. М. Старожитності Волині / В. М. Конопля. – Львів, 1997. – 232 с.

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – 166 с.

Охріменко Г. Культура лінійно-стрічкової кераміки на Волині / Г. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2001. – 139 с.

Пелещишин Н. А. Трипольская культура Западной Волыни / Н. А. Пелещишин // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья : Энеолит, бронза и раннее железо / Э. А. Балагури и др. – К. : Наук. думка, 1990. – 187 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 144 – 145.

Пелещиншин Н.А. Раскопки у с.Голышев на Волыни. – “Археологические открытия 1972 г.”, М., 1973 г., с. 321.

Пелещиншин Н.А. Раскопки у с.Голышев Волынской области. – “Археологические открытия 1973 г.”, М., 1974 г., с. 326 – 327.