Будинок з історією (№ 12)
Віктор Заїка
Будинок поч. 20 ст., в якому народився Шкловський Й.С. (іст). Вул. Спаська, 12.
У центрі історичної забудови Глухова, за Спасо-Преображенською церквою. Від вулиці Спаської до садиби веде внутрішньо-квартальний проїзд.
Будинок з дерев’яного брусу /8,0 х 11 м/ на цегляному підмурку, зовні обкладений цеглою. Споруджений на початку 20 ст. родиною місцевих торговців Шкловських.
У цьому будинку народився і мешкав до 1929 Шкловський Йосип Самуїлович [01.07.1916, м. Глухів – 03.03.1985, м. Москва (Російська Федерація)] – видатний астрофізик і радіоастроном, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської премії, член Американської академії наук та мистецтв, почесний член Королівського астрономічного товариства Канади, член Італійської академії наук, член Національної академії наук США, член Міжнародного Ордена Дельфіна.
До 1929 навчався у Глухівській середній школі № 3. Глухівський період життя відзначений потягом до живопису. У 1938 закінчив фізичний факультет Московського університету, з 1941 працював на кафедрі астрофізики у Державному астрономічному інституті ім. П.К.Штернберга АН СРСР, з 1944 – завідував відділом радіоастрономії. З 1968 – співробітник Інституту космічних досліджень АН СРСР. Професор Московського університету.
Сфера наукових інтересів – проблеми теоретичної астрофізики, питання радіоастрономії та рентгено астрономії. Розробляв загальну теорію корони Сонця, досліджував хімічний склад і стан іонізації сонячної корони. Розробив теорію радіовипромінювання перервних джерел (залишків спалахів наднових зірок, зокрема Крабоподібної туманності), пояснюючи це випромінювання синхронним механізмом (тобто випромінюванням електронів, які рухаються з великими швидкостями в магнітному полі). Ряд досліджень стосується проблем космогонії. Розробив першу повну схему розвитку планетарної туманності та її ядра, що дозволяє досліджувати космогонічну роль такої туманності.
Автор майже 350 книг та наукових статей. Головні праці – «Солнечная корона» (М., 1951), «Радиоастрономия» (М., 1953), «Космическое радиоизлучение» (М., 1956), «Вселенная. Жизнь. Разум» (М., 1962), «Звезды (их рождение, жизнь и смерть)» (М., 1975).
Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю ім. К.Бруса Тихоокеанського астрономічного товариства.
У 60-х, 70-х рр. 20 ст. декілька разів приїздив до Глухова. У 1974 був почесним гостем Глухівського педагогічного інституту.
Меморіальна дошка на будинку відсутня.
[Історія міст і сіл УРСР: Сумська область. – К., 1973. – С. 223; Белашов В. Глухов – Забытая столица гетманской Украины / В. Белашов. – К., 1992. – С. 116; Паспорт на нерухомі пам’ятки історії та культури. Державний історико-культурний заповідник у м. Глухові (інв. № 42) Будинок Й.С. Шкловського. 28.03.1995. Паспорт склав ст. наук. співр. В. В. Вечерський; Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 504; Гурець М. До творчої спадщини Йосипа Шкловського / М. Гурець // Глухівщина. – 2000. – 6 вересня. – С. 3; Часницький М. Його життя – Всесвіт і розум / М. Часницький // Глухівщина. – 2001. – 14 лютого. – С. 3; Гурець М. Йому відкрився Всесвіт / М. Гурець // Освітянські обрії. – 2001. – 23 липня. – С. 2; Раєвський В. Ю. Незабутня зустріч / В. Ю. Раєвський // Освітянські обрії. – 2001. – 23 липня. – С. 7; Попов Л. В поисках внеземного разума / Попов Л. // В двух словах. – 2006. – 15 июня. – С. А 7; Часницький М. Академік Шкловський – відкривач Всесвіту / М. Часницький // Народна трибуна. – 2006. – 26 липня. – С. 2; Заїка В. Й. С. Шкловський – астрофізик, письменник, Людина / Заїка В. // Освітянські обрії. – 2006. – № 8 (серпень-вересень). – С. 4.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 364 – 365.