Садибний будинок Біловського Г. (№ 7)

Віктор Вечерський

Садибний будинок Біловського Г., 1855 (архіт., іст). Пров. Радянський, 7.

Мурований одноповерховий будинок стоїть на західному боці головної площі міста – Соборної, навпроти західного фасаду Миколаївської церкви, виходячи чолом на червону лінію забудови. За композиційною роллю є рядовим об’єктом, що формує архітектурне середовище.

Збудовано у 1855 за проектом архітектора Анатолія Ассінга як власний садибний будинок глухівського 3-ї гільдії купця Біловського Георгія Остаповича. Первісно будинок був одноповерховим, на підвалі, з бічним дерев’яним флігелем на мурованому підвалі та двома дерев’яними воротами з боку площі. Протягом 20 ст. були втрачені флігель та ворота, а також аттик над середньою частиною чолового фасаду. Дещо змінено внутрішнє розпланування, проте капітальні стіни збереглися. У 1970-х рр. з південного боку до будинку прибудовано одноповерховий корпус гаражів.

Власник будинку Г.Біловський був діловим партнером знаменитого глухівського промисловця і мецената А.Терещенка. Зокрема, у 1851-56 вони власним коштом збудували для міста будинок присутствених місць на підмурках колишньої Малоросійської колегії (не зберігся). Дочка Г.Біловського – Пелагея Георгіївна була дружиною іншого видатного промисловця, громадського діяча і мецената – Миколи Артемовича Терещенка. На поч. 20 ст. представниця цієї родини, юна М.Біловська була «музою» для молодого художника Георгія Нарбута. За його власними словами, «она со своей чуткой, светлой душой вообще имела влияние на мои работы того периода».

Будинок стоїть на схилі, так що на тильному фасаді підвал, перекритий циліндричними склепіннями, виділяється високим цоколем. Підвальні приміщення використовувалися як склади товарів. Чоловий фасад будинку симетричний, має сім вікон. Йому властиві яскраво виявлені класицистичні стильові риси. Пілястри виокремлюють середнє прясло фасаду з трьома вікнами. Наріжжя будинку акцентовані рустованими пілястрами.

Прямокутні вікна облямовані тонко профільованими тягнутими наличниками й увінчані прямими сандриками на маленьких кронштейнах. Усі вікна мають профільовані підвіконні гурти. Вінчає будівлю карниз значного виносу.

Розпланування підвалу й першого поверху майже ідентичне, наближене до анфіладного, дворядного. Центром розпланувальної композиції першого поверху є вітальня, якій і відповідають три вікна по центру чолового фасаду. Будинок первісно мав два симетрично розташовані входи з дворового фасаду, обладнані дерев’яними ганками.

Стіни муровано з цегли, потиньковано й побілено. Підмурки цегляні, стрічкові. Первісно будинок обігрівався п’ятьма печами. Перекриття першого поверху плоске, по дерев’яних балках. Підлоги дощаті. Дах вальмовий, по дерев’яних кроквах, укритий шифером.

Будинок Г.Біловського є невід’ємним компонентом архітектурного комплексу центрального в місті Соборного майдану. Він має значну історико-архітектурну та історико-меморіальну цінність як добре збережений купецький житловий будинок середини 19 ст., пов’язаний з видатними глухівцями.

[Державний архів Чернігівської області, ф. 179, оп. 22, спр. 22, арк. 14 – 17; Белецкий П. Георгий Иванович Нарбут / П. Белецкий. – Л., 1985. – С. 19; Вечерський В. В. Глухів / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов. – К., 2003. – С. 96; Ковалинский В. В. Семья Терещенко / В. В. Ковалинский. – К., 2003. – С. 17 – 71.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 403 – 404.