Садибний будинок Шапоріних (№ 12)

Валерій Бєлашов, Віктор Вечерський

Садибний будинок Шапоріних, 2-а пол. 19 ст. (іст). Вул. Матросова, 12. По правий бік вулиці.

Двоповерховий будинок стоїть у правобережній частині міста, на Веригині, поблизу колишньої Ярмаркової площі серед одноповерхової садибної забудови, в якій він відіграє роль архітектурного акцента. Чоловим видовженим фасадом будинок виходить на червону лінію вул. Матросова.

Збудований як власний будинок місцевої дворянської родини Шапоріних. Протягом 20 ст. було дещо змінено розпланування другого поверху будинку, добудовано дерев’яні тамбур і веранду. У 1970-х рр. на чоловому фасаді встановлено меморіальну дошку з відповідним написом, а в будинку відкрито меморіальну кімнату Ю.Шапоріна.

Будинок прямокутний у плані, без підвалу, стоїть на цегляних стрічкових підмурках. Перший поверх муровано з цегли на вапняно-піщаному розчині. Другий поверх складено з дерев’яного брусу, зовні обкладено цеглою і потиньковано. Архітектура вирішена в еклектичних стильових формах, властивих рядовій житловій забудові Глухова 2-ї пол. 19 ст. Виділено цоколь і розвинений карниз вінчання, що має енергійний багатообломний профіль і смугу зубчиків. Основний житловий другий поверх від приземистого першого відділяє енергійно профільований горизонтальний гурт. Спарені пілястри членують фасадні площини на прясла, у кожному з яких – по два прямокутних вікна, облямованих тягнутими наличниками з рельєфно заглибленими підвіконними нішами. Фасади мають традиційне пофарбування: тло – жовта вохра, деталі – білі.

Перекриття плоскі, по дерев’яних балках. Опалення пічне. Підлоги дощаті. Дерев’яні сходи на другий поверх прибудовані ззовні, на садовому фасаді. Вальмовий дах по дерев’яних кроквах укритий шифером.

Власник будинку Шапорін Олександр був художником і фотографом, викладав малювання у Глухівському учительському інституті. Тут у 1887 народився і мешкав до 1906 Шапорін Юрій Олександрович (1887-1966) – видатний російський композитор, тричі лауреат Державної премії СРСР, народний артист СРСР.

Великий вплив на становлення світогляду Ю.Шапоріна мала атмосфера, що панувала у батьківському домі. У викладача Глухівського учительського інституту, живописця О.Шапоріна збирались як представники місцевої творчої інтелігенції, так і українські артисти, які гастролювали в Глухові. «В дитячі роки я пам’ятаю М.Заньковецьку, чудову, талановиту артистку, яка мала чудовий голос. Вона часто співала у нас, і я і моя мати їй акомпанували. У ті роки я зустрічався з відомими артистами Садовським і Саксаганським», – згадував Ю.Шапорін.

Під час навчання у Глухівський чоловічій гімназії Ю.Шапорін створив декілька музичних композицій, зокрема «Концертний вальс» для гімназичного симфонічного оркестру. Після закінчення гімназії навчався у Київському і С.-Петербургському університетах і С – Петербургській консерваторії. За роки своєї творчої діяльності створив ряд визначних музичних творів. До вершин його творчості відносяться: симфонія-кантата «На полі Куликовом», ораторії «Сказання про битву за Руську землю», «Доколе коршуну кружляти», опера «Декабристи». Ю.Шапорін – автор музики до 25-ти кінофільмів, серед яких «Мінін і Пожарський», «Полководець Суворов», «Кутузов» та ін.; близько 50-ти романсів, більшість із яких створено на вірші О.Пушкіна, М. Лермонтова, А. Фета, Ф.Тютчева, О.Блока.

У двох кімнатах будинку композитора нині розміщена музейна експозиція. У 1974 на фасаді будинку Ю.Шапоріна встановлена чавунна меморіальна дошка з написом. Нині це багатоквартирний житловий будинок. Будинок Шапоріних має значну історикомеморіальну та історико-архітектурну цінність як добре збережений міський дворянський будинок 2-ї пол. 19 ст., пов’язаний з життям і діяльністю видатних митців.

[Ткаченко В. К. Глухів / В. К. Ткаченко. – Х., 1968. – С. 133; История городов и сёл Украинской ССР: Сумская область – К., 1980. – С. 243; Петров Г. Т. Глухов / Г. Т. Петров // В путешествие по Сумщине. – Х., 1984. – С. 83 – 84; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К.,1987. – С. 460; Белашов В. И. Глухов / В. И. Белашов, Н. С. Ероха // Золотое ожерелье Сумщины. – Х., 1987. – С. 76; Грошева И. Певец России / И. Грошева // Юрий Александрович Шапорин: статьи, материалы, воспоминания. – М., 1989. – С. 44; Белашов В. И. Глухов – забытая столица гетманской Украины / В. И. Белашов. – К., 1992. – С. 60; Вечерський В. В. Глухів. Малі історичні міста України / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов. – К., 2003. – С.108; Заїка В. Видатний земляк / В. Заїка // Народна трибуна. – 1987. – 6 листопада; Вечерський В. В. Українська спадщина: Історико-культурологічні ессе / В. В. Вечерський. – К., 2004. – С. 267; Вечерський В. В. Глухів / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов. – К., 2003. – С. 109.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 406.