Будинок з історією (№ 43)
Валерій Бєлашов
Будинок, кін. 19 ст., пов’язаний з життям і діяльністю Неплюєва М.М., Нарбута Г.І. та в якому відбувся перший повітовий з’їзд Рад Глухівщини (іст). Вул. Києво-Московська, 43. У східній частині центру Глухова у ряду фронтальної забудови Києво-Московської вулиці, при перетині її з Інститутською вулицею.
Головний будинок мурований, у плані П – подібний. Основний, звернений до вулиці обсяг одноповерховий, бічні крила двоповерхові. Будинок збудовано у стилі зрілого класицизму.
З будинком пов’язані життя і діяльність відомого філософа, письменника і публіциста, педагога і громадського діяча М.Неплюєва (1851-1908). У селі Воздвиженському Глухівського повіту ним було засновано Хрестовоздвиженське трудове братство. Він вважав, що таким чином можна реалізувати концепцію кооперативного ладу на засадах християнської моралі. На свої кошти М.Неплюєв побудував школу-інтернат для селянських сиріт, сільськогосподарську чоловічу (1885) і аналогічну жіночу (1893) школи. При них були побудовані учбові майстерні, селекційна лабораторія, метеостанція та ін. споруди. У братстві сповідувалась ідея «відкритого православ’я», тобто толерантного відношення до інших релігійних конфесій і релігій.
М.Неплюєв – автор книг: «Совість. Сторінка з життя поміщика», «Що є істиною», «Трудові братства», «Братські союзи», «Благовіст Біблейський», «Віра і життя». У своїх листах його діяльність підтримував великий російський письменник Л.Толстой., М.Неплюєв у 1896 відвідав Конгрес християнських робітників, який відбувся у м. Реймсі, взяв участь у роботі Конгресу миру у Будапешті. Ліга миру визнала Хрестовоздвиженське трудове братство товариством миру у Росії з правом участі його представників в усіх конгресах Ліги. Воздвиженське трудове братство стало першим і єдиним у Російській імперії пацифістським товариством. Про нього писала російська і європейська періодика, особливо французька та англійська. Система виховання у братстві стала предметом обговорення у Французькій академії наук і Краківській ратуші.
У Глухівському будинку М.Неплюєва сталася подія, яка проклала шлях у велике мистецтво засновнику української художньої графіки, професору, ректору Української академії мистецтв Г.Нарбуту. Благодійник і меценат М.Неплюєв у 1906 у своєму будинку організував проведення великої художньої виставки, на якій експонувались твори класиків і початківців. Для участі у виставці був запрошений молодий гімназист, художник Г.Нарбут. Для його робіт було відведено кілька столів і куточок залу. Серед експозиційних робіт Г.Нарбута – малюнки до книг «Війна грибів», «Горошеня», рукописні (переписані ним) книжки. За комплект ілюстрацій до казки «Війна грибів» Г.Нарбут отримав премію.
М.Неплюєв заповів своєму братству маєтки (понад 1 млн. 750 тис. крб.). Напередодні першої світової війни, щорічні доходи братства досягали 112 тис., а його актив складав 2 млн. крб. Після подій української революції 1917 – 21, у жовтні 1925 виїзна сесія Верховного суду УСРР у м. Глухові, засудила членів братства на різні терміни ув’язнення із забороною проживати на території Глухівського округу.
У цьому ж будинку 3 січня 1918 відбувся перший повітовий з’їзд Рад Глухівщини. 1 січня 1918 силами об’єднаних червоногвардійських загонів під командуванням В.Циганка та Першого Московського червоногвардійського загону особового призначення під командуванням А. Знаменського в Глухові було встановлено радянську владу. 3 січня 1918 відбувся перший повітовий з’їзд Рад Глухівщини (зібрання уповноважених містечок та сіл повіту), де вони обрали своїх представників у склад військово-революційного комітету. Головою ревкому призначили В.Циганка. На зібраннях також обрано склад виконкому повітової ради робітничих, селянських та солдатських депутатів. Першим головою виконкому Ради було обрано М.Кривущенка. На засіданнях виконкому також були прийняті рішення про націоналізацію підприємств повіту та заборону діяльності міської управи і земства.
У 1957 на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку з написом. У наш час в будинку розміщується районна державна адміністрація та районна Рада народних депутатів.
[Ткаченко В. К. Глухів / В. К. Ткаченко. – Х., 1968. – С. 56; Богун М. Істина Миколи Неплюєва: З історії Воздвиженського трудового братства / М. Богун, В. Ткаченко // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 10. – С. 147 – 148; Авдасьов В. М. Миротворча та екуменічна діяльність М. М. Неплюєва / В. М. Авдасьов // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали Другої науково-практичної конференції. – Глухів, 2000. – С. 68; Сошин Н. В. Кресто-Воздвиженское трудовое братство и его основатель Н. Н. Неплюев / Н. В. Сошин // Збереження Історико-культурних надбань Глухівщини: Матеріали Другої науково-практичної конференції. – Глухів, 2000. – С. 60; Авдасьов В. М. Трудове братство М. М. Неплюєва і його культурна спадщина / В. М. Авдасьов // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали Першої науково-практичної конференції. – Глухів, 2002. – С. 80 – 87; Вечерський В. Глухів. Малі історичні міста України / В. Вечерський, В. Бєлашов. – К., 2003. – С. 96; Бєлашов В. І. Глухів – столиця Гетьманщини (До «Глухівського періоду» історії України (1708-1782 рр.)) / В. І. Бєлашов. – Глухів, 2005. – С. 105 – 106; Основні моменти справи «братства» // Червоне село. – 1925. – 1 листопада; Клюєва О. Експеримент Миколи Неплюєва / О. Клюєва // Народна трибуна. – 1995. – 15, 19 липня.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 371 – 372.