Пам’ятки археології с. Гірка Полонка

На схід від села був курганний могильник давньоруського часу. У його складі нараховувалося 24 насипи, 9 з яких 1898 року розкопала К. Мельник. Серед поховального інвентарю срібні персні, сережки, намиста тощо. [Мельник, 1901, с. 552–555].

Поблизу села 1932 року випадково виявлено тілопокладне поховання вельбарської культури. Його супроводжували ліпний кубок лійчастої форми, дві бронзові арбалетні фібули з підв’язаним приймачем і кістяний гребінь з трипластинчастою дугастою спинкою. Поховання датується другою половиною ІІІ ст. н. е. [Брайчевский, 1964, с. 173–176].

За 1 км на схід від села (уроч. Низ) на правому березі Чорногузки – багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, культур лінійно-стрічкової кераміки, кулястих амфор та городоцько-здовбицької площею 0,5 га [Кучинко, Охріменко, 1995, с. 132]. За 0,5 км на схід від села на видовженому мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 5–6 над рівнем заплави – поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, розміром 150х250 м. Пам’ятку відкрив 1978 року Г. Охріменко, а в 1983–1984 рр. провів на ній рятівні розкопки. Досліджено дві напівземлянки, одна з яких була двокамерною. До складу останньої входили дві заглиблені частини підтрикутної і овальної форм розміром, відповідно, 3,7 м та 4,1 м, завглибшки 0,9 м від давнього рівня. У заповненні жител виявлено фрагменти ліпного посуду, серед яких майже половина декорована нотним орнаментом, кістяні проколки, підвіска з ікла дикого кабана та різноманітні крем’яні вироби [П’ясецький, Охріменко, 1990, с. 80-81].

На схід від села (уроч. Глінки) на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Чорногузки висотою 6–8 м над рівнем заплави – багатошарове поселення культур городоцько-здовбицької, тшинецько-комарівської бронзового віку, лежницької групи ранньозалізного часу і давньоруського періоду. Ліворуч від мосту шосейної дороги на правому березі Чорногузки – поселення тшинецько-комарівської культури, відкрите розвідкою М. Пелещишина та І. Свєшнікова 1959 року.

На захід від села (уроч. Берег) на південному і південно-західному схилах правого берега Чорногузки висотою 6–10 м над рівнем заплави – багатошарове поселення волино-люблінської, поморсько-кльошової культур, волиноподільської культурної групи і давньоруського періоду площею до 3 га. У 1983 р. досліджене Д. Козаком, М. Кучинком та Г. Охріменком. Розкопано 2100 кв.

м площі пам’ятки і виявлено господарські ями діаметром 1,2–1,8 м та завглибшки 1,2–2,1 м енеолітичного часу; напівземлянки кінця 1 тис. до н. е; напівземлянки і три господарські споруди перших століть нашої ери та напівземлянки і яму ХІІ–ХІІІ ст. [Козак, 1991, с. 141–142; 146–149; Оприск, 1989, с. 171].

На підвищеній частині заплави правого берега Чорногузки, навпроти с. Городище Перше – підтрикутне в плані городище давньоруського часу. Поруч із городищем – давньоруське селище [Кучінко, Охріменко, 1995, с. 132].

Джерела

Брайчевский М. Ю. Погребение в Горькой Полонке на Волыни / М. Ю. Брайчевский // Материалы и исследования по археологии СССР. – М.,1964. – Вып. 116. – С. 173–176.

Козак Д. Н. Етнокультурна історія Волині (І ст. до н. е. – ІV ст. н. е.) / Д. Н. Козак. – К. Наук. думка, 1991. – 176 с.

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – 166 с.

Мельник Е. Н. Раскопки в земле лучан, произведенные в 1897 и 1898 гг. / Е. Н. Мельник // Труды ХІ Археологического съезда. – М., 1901. – С. 479– 576.

Оприск Г. В. Нові археологічні джерела з історії давньоруського села Західної Волині / Г. В. Оприск // Минуле і сучасне Волині. – Луцьк, 1989. – Вип. 3. – С. 169–171.

П’ясецький В., Охріменко Г. Дослідження пам’яток культури лінійнострічкової кераміки на Волині / В. П’ясецький, Г. Охріменко // Археологія. – 1990. – Вип. 4. – С. 69–82.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 142 – 143.