1974 р. Паспортна інформація
Скіфське городище
Пам’ятка археології
VII-III ст. до н.е.
Розміщення:
Вінницька обл., Муровано-Куриловецький район, с. Дерешово, в 2 км на південь.
Загальний опис:
Складномисове скіфське городище знаходиться в 2 км на південь від села Дерешова. В народі воно відоме під назвою “Замчисько”. Під городище використаний мис з високими крутими схилами на південному сході та більше похилому на північному. Зі сходу та заходу мис омивається водами річок Жван та Теребеж, які на північно-східній околиці мису збігаються і утворюють річку Жван.
З напольної сторони городище відгорожене високим “кокошникоподібним” валом та широким і глибоким ровом. Ширина рову до 20 м, а глибина до 4-5 м. Призначення основного “кокошникоподібного” валу – прикрити городище від обстрілу з напільного боку.
Центральна частина городища “Замчисько” відокремлюється від напільного боку ще одним валом, який тягнеться вздовж крутих схилів плато. Висота валів тут до 1-2 м.
В центрі городище перегороджене додатковим валом. В систему городища входить долина річки Теребеж. Тут вали спускаються з плато в долину і примикають безпосередньо до самої річки. Нижня частина валів городища споруджена з каменю, на який зверху насипалась земля.
Довжина городища з південного сходу на північний схід 500 м, з заходу на схід – 110 м. Під час розкопок Південно-Подільською археологічною експедицією в південно-західній частині городища в нижньому шарі виявлено сліди поселення трипільської культури. Трипільська кераміка знайдена в північній частині городища. Верхній культурний шар з північного та південно-західного розкопів містив слов’янську кераміку епохи Київської Русі. Шурфи, закладені археологічною експкдицією Вінницького краєзнавчого музею в центральній частині, дали можливість виявити фрагменти скіфської кераміки.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Скіфське городище VII-III ст. до н.е. вперше відкрите і описане Є. Сіцінським в кінці 19 ст.
В 1946 р. на городищі проводила розвідкові роботи Південно-Подільська археологічна експедиція під керівництвом М..І. Артамонова.
Територія городища вперше була заселена в епоху енеоліту (VI-III тис. до н.е.) трипільцями. В VII-III ст. тут поселяються скіфи, які звели основні оборонні споруди.
Територія городища була використана слов’янами в епоху Київської Русі (X-XI ст. н.е.)
Матеріали розвідок зберігаються в Ермітажі (на 1975 р.).
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно Рішення Вінницького обласного виконавчого комітету депутатів трудящих № 313 від 10 червня 1971 р.
Охоронний № : 620
Основна бібліографія, архівні дані:
Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии.- ІР. ХІ АС в 1899.- Т. І.- М., 1901.
Артамонов М.І. Науковий звіт Південно-Подільської археологічної експедиції.- ІА УРСР.- 1946/12.- С. 49.
Археологічні пам’ятки УРСР.- Т. І.- К. 49.- С. 259-260.
Ілюстративні матеріали:
Схематичний генплан городища.
Фото городища. Загальний вигляд.
Фото городища. Фрагмент валу.