Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1974 р. Паспортна інформація

Скіфське городище

Пам’ятка археології

VII-III ст. до н.е.

Розміщення:

Вінницька обл., Муровано-Куриловецький район, с. Дерешово, в 2 км на південь.

Загальний опис:

Складномисове скіфське городище знаходиться в 2 км на південь від села Дерешова. В народі воно відоме під назвою “Замчисько”. Під городище використаний мис з високими крутими схилами на південному сході та більше похилому на північному. Зі сходу та заходу мис омивається водами річок Жван та Теребеж, які на північно-східній околиці мису збігаються і утворюють річку Жван.

З напольної сторони городище відгорожене високим “кокошникоподібним” валом та широким і глибоким ровом. Ширина рову до 20 м, а глибина до 4-5 м. Призначення основного “кокошникоподібного” валу – прикрити городище від обстрілу з напільного боку.

Центральна частина городища “Замчисько” відокремлюється від напільного боку ще одним валом, який тягнеться вздовж крутих схилів плато. Висота валів тут до 1-2 м.

В центрі городище перегороджене додатковим валом. В систему городища входить долина річки Теребеж. Тут вали спускаються з плато в долину і примикають безпосередньо до самої річки. Нижня частина валів городища споруджена з каменю, на який зверху насипалась земля.

Довжина городища з південного сходу на північний схід 500 м, з заходу на схід – 110 м. Під час розкопок Південно-Подільською археологічною експедицією в південно-західній частині городища в нижньому шарі виявлено сліди поселення трипільської культури. Трипільська кераміка знайдена в північній частині городища. Верхній культурний шар з північного та південно-західного розкопів містив слов’янську кераміку епохи Київської Русі. Шурфи, закладені археологічною експкдицією Вінницького краєзнавчого музею в центральній частині, дали можливість виявити фрагменти скіфської кераміки.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Скіфське городище VII-III ст. до н.е. вперше відкрите і описане Є. Сіцінським в кінці 19 ст.

В 1946 р. на городищі проводила розвідкові роботи Південно-Подільська археологічна експедиція під керівництвом М..І. Артамонова.

Територія городища вперше була заселена в епоху енеоліту (VI-III тис. до н.е.) трипільцями. В VII-III ст. тут поселяються скіфи, які звели основні оборонні споруди.

Територія городища була використана слов’янами в епоху Київської Русі (X-XI ст. н.е.)

Матеріали розвідок зберігаються в Ермітажі (на 1975 р.).

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення Вінницького обласного виконавчого комітету депутатів трудящих № 313 від 10 червня 1971 р.

Охоронний № : 620

Основна бібліографія, архівні дані:

Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии.- ІР. ХІ АС в 1899.- Т. І.- М., 1901.

Артамонов М.І. Науковий звіт Південно-Подільської археологічної експедиції.- ІА УРСР.- 1946/12.- С. 49.

Археологічні пам’ятки УРСР.- Т. І.- К. 49.- С. 259-260.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан городища.

Фото городища. Загальний вигляд.

Фото городища. Фрагмент валу.