Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Український греко-католицький собор Покрови

Український греко-католицький собор Покрови по вул. Рамон Фалкон (Ramon Falcon) 3960.

Історія зведення цього собору – це кульмінація зусиль українців – греко-католиків Аргентини А все почалося з того, що після довгих старань у 1961 р. архієпископ Іван Бучко висвятив у Римі селезіаніна Владику Андрія Сапеляка – довголітнього ректора Української Малої Семінарії в Римі на єпископа для українців в Аргентині.Нововисвячений єпископ розгорнув активну роботу. Він відшукав серед латинських священників вихідців з України та змобілізував їх на роботу для свого народу. Тоді перейшли на український обряд отці Василь Король, Емілій Риндич, Дмитро Микицей, Петро Головатий та Дмитро Мартинюк.

Потім він взявся закінчувати, розпочате о. Й. Галабардою (василіанин) будівництво кафедрального храму Покрови розпочате в 1961 р. На той момент було вже зведено стіни та бані храму). Імовірно, Василянський Чин мріяв як і в Бразилії “мати” свого Єпископа. Закінчення будівництва собору тривало з 1960 по 1969 рр. під керівництвом архітектора Віктора Гриненка силами будівельного підприємства Осипа Галатя. Аж нарешті 7 вересня 1968 р. Патріарх Йосиф Сліпий під час свого пастирського візиту в Аргентину освятив цей храм.

В результаті спільних старань на Південноамериканському континенті виріс величний храм в стилі українського бароко, ніби перенесений сюди з доби козацької України, увінчуючи тут найкращі здобутки вітчизняної культури. Переконаний це найкращий собор на терені обох американських континентів.

Загальна площа кафедрального собору складає 485 м. Він має три нави, п’ять грушовидних барокових бань, на високих білих барабанах, оздоблених декоративними зірками та світловими вікнами символізують Христа в оточенні чотирьох євангелістів. На фасаді знаходиться образ Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки собору.

Заслуговує на увагу і внутрішній вистрій собору. В ньому записана історія Русі-України в доступному для кожного відвідувача вигляді.

Після побудови цього собору кафедральний храм перейшов від василіан до нього.

В порозумінні з Йосифом Сліпим та ректором Українського католицького університету ім. св. Кліментія в Римі у Буенос-Айресі при соборі відкрито філію Українського католицького університету – відділи славістики та українознавства. До співпраці в УКУ визвалися також словінці на чолі з Т. Дебеляком, так постали також курси словеністики. При УКУ організовано курси українознавства на рівні середньої школи, які за кілька років перетворено на «гімназію українознавства» з п’ятирічною програмою навчання. Довкола філії згуртувався найбільш освічений елемент українського поселення в Буенос-Айресі. Першим директором філії УКУ став доктор Богдан Галайчук.

Тут також переселився осідок «Рідної школи», а за декілька років «Пласту». Тут розміщувалося братство дивізийників та виходила газета «Вістник». Образ Богородиці в кафедральному соборі Буенос-Айреса був коронований Іоанном Павлом ІІ, під час його візиту до Аргентини в 10.04.1987 р.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».