2018 р. Звід пам’яток України

Церква Св. Архангела Михаїла (архіт., іст.) 1930-і рр., у центрі села на рівнинній місцевості.

За свідченнями старожилів церкву було зведено у 1930-рр. поруч з тим місцем, де стояла давня Михайлівська церква ХVІІ ст. Церкву покрили цинковою бляхою, відтоді покрівлю не змінювали.

Пам’ятка становить яскравий приклад використання в архітектурі 1930-х рр. традиційної для волинських дерев’яних храмів композиційної схеми і багатовікового досвіду місцевого будівництва, а саме, тризрубного одноверхого храму, доповненного триярусною дзвіницею з заходу. Водночас в її вистрої прослідковуються впливи тогочасних художніх архітектурних течій – конструктивізму та модерну. В інтер’єрі храму збереглися цінні твори мистецтва ХVІІІ ст. (фрагменти іконостаса, царські врата, ікони) з давньої Миколаївської церкви.

Церква збереглася до нашого часу без жодних перебудов, втрат та доповнень. Серед житлової забудови села вирізняється своїми розмірами, монументальною виразністю і є важливою домінантою всієї оточуючої місцевості.

На початку 2000-х рр. у храмі проведено низку ремонтно-реставраційних робіт, при чому було отиньковано підмурівок, проведене електричне опалення (2005 р.), розмальовано стіни в інтер’єрі (альфрейний розпис і сюжетні композиції на стінах купола, помальовано стіни, впорядковано церковну територію (прокладено доріжки, розбито квітники) (2007 р.).

За функціональною типологією пам’ятка є сакральною спорудою.

Габаритні розміри церкви: 24,9 х 9,4 м. Матеріали: дерево на підмурівку з цегли. Конструкції церкви: зруб; дзвіниці – зруб, каркас. Покриття – бляха. Технічний стан пам’ятки – задовільний.

Церква дерев’яна, чотиридільна, з різновисокими зрубами, з триярусною купольною дзвіницею із заходу. Центральний, квадратний в плані, значно виступаючий над об’ємами вівтаря та бабинця зруб нави перекритий чотирисхилим опуклим дахом з шоломовидною банею на низькому світловому барабані з вузькими гризонтальними вікнами. Південний фасад нави має вхідні двері, заакцентовані півкруглим дашком. Зі сходу та заходу до нави приєднані п’ятибічна апсида, з півночі та півдня – прямокутний бабинець. При західному фасаді бабинця влаштовано високу триярусну дзвіницю, накриту банею.

Головний вхід із заходу оформлений відкритим ганком з півкруглим дашком і високими сходами. Нижній, розширений ярус дзвіниці має бічні допоміжні приміщення з хрещатими віконцями. Решта вікон, як і голосники дзвіниці, – прямокутної форми, з профільованими лиштвами.

В інтер’єрі бабинець з навою з’єднані аркою, при західній стіні нави влаштовано хори. У наві підкупольний простір відкритий, у вівтарі та бабинці перекриття пласкі.

В церкві знаходиться чотириярусний іконостас ХХ ст. з горизонтальним розташуванням рядів. Матеріали – дерево, олія, різьба, золочення, поліхромія.

Намісний ряд іконостаса, створеного у 1930-х рр., облаштовано іконами та царськими вратами ХVІІІ ст., які походять з іконостасу давньої церкви. Ікони празникового, апостольського та пророчого рядів – ремісничого виконання.

Над царськими вратами – ікони з зображенням „Нерукотворного Спаса” і „Тайної вечері”.

Ікони намісного ряду прямокутної форми, оточені профільованими золоченими рамами, з победреними зображеннями святих: „Св. Миколи”(в золоченій шаті, з чотирма житійними живописними клеймами в кутах і півпостатями Христа і Богородиці обабіч голови святого), „Богородиці Елеуси”, „Христа”, „Архангела Михаїла (у військовому обладунку, з щитом і піднятим „палаючим” мечем). Фони ікон – золочені, орнаментовані. Над головами святих – накладні металеві золочені корони. Довкола голови Христа – накладний променистий німб.

Царські врата різьблені, золочені, майстерної роботи, із зображенням древа Єссеєвого. Запрестольний вівтар „Богородиця з Дитям”. ХVІІІ ст., 1930-і рр. Дерево, олія, різьба, золочення, поліхромія. У давній вівтар ХVІІІ ст. поміщено ікону, намальовану професійним художником-іконописцем ХХ ст.

Ікона „Богородиця з Дитям”. ХVІІІ ст. Дерево, олія, різьба, золочення. Іконографічний тип Богородиці Римської, яка тримає Дитя на схрещенних руках. Над головами – накладні корони. Одяги – орнаментовані. Робота народного майстра. Рама у півкруглому завершенні, з виступами, рельєфна, золочена.

Хрест з „Розп’яттям”. ХVІІІ ст. Дерево, поліхромія. Скульптурне поліхромоване зображення розіп’ятого Христа. Робота народного майстра.

Церковна територія оточена листяними деревами, огороджена металевою сіткою на підмурівку, з металевою брамою, розташованою напроти головного західного входу. Доріжка до церкви вимощена плиткою, довкола церкви – заасфальтована, решта території поросла травою. З південного боку – два хрести і невеликий квітник. З південно-західного боку встановлено високий дерев’яний хрест;

з північно-східного боку знаходиться кам’яний хрест, встановлений 1988 р. на честь 1000-ліття хрещення Русі, на тому самому місці, де був престол давньої Миколаївської церкви і стояв дерев’яний хрест (лежить поруч).

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 131 – 134.