Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Накладка на оправу книги

Цікава пам’ятка давньоруського мистецтва походить з відомого за літописом міста-фортеці Чучина (іл. 297). Городище давнього Чучина розташоване на правому березі Дніпра біля нинішнього села Щучинки Київської області. Тут під час археологічних розкопок, що їх провадив В. Й. Довженок у 1964 році, було знайдено мідну платівку з зображенням святого, майстерно виконаним штампуванням на матриці та гравіруванням. Святий стоїть в застиглій урочистій позі, тримаючи біля грудей книгу. Пропорції його тіла дещо порушені: голова трохи збільшена, що надає всій фігурі деякої присадкуватості. За характером це зображення близьке до творів монументального живопису, мозаїк та мініатюр XI ст. Художник зобразив вже досить стару людину з довгою бородою і тонкими вусами. Довге волосся зачісане на потилицю, що виділяє високе опукле чоло. У святого глибоко посаджені очі, тонкий прямий ніс, різко окреслені надбровні дуги. З-під довгого одягу, прикрашеного візерунками, видно лише кінчики носків м’якого взуття. У верхній частині платівки з обох боків обличчя відтиснуто напис грецькою мовою з вертикальним розташуванням літер.

Праворуч напис зберігся повністю: зверху відбито монограму А, а під нею читаємо ВАСІ. Ліворуч уціліли лише дві літери – ОС. З тих літер, що збереглися, неважко реставрувати весь напис: ВАСІЛЮС.

В. Й. Довженок переконливо доводить, що на платівці зображено популярного на Русі святого Василія Великого – церковного діяча IV століття, кесарійського архієпіскопа, богослова-аскета [В.И.Довженок. Древнерусские поселения на Днепре в зоне строительства Киевской ГЭС. Рукопис, стор. 10. Зберігається в архіві Інституту археології АН УРСР].

З огляду на те, що на чучинській платівці з країв є ряд наскрізних отворів, слід вважати, що вона кріпилась на якусь гладеньку основу, найвірогідніше – обкладинку книги.

Пластинка була зроблена, очевидно, десь у другій половині XI століття, про що свідчать сама манера зображення і грецький напис. Що ж до місця виготовлення, то найімовірніше це був Київ, і, можливо, іконописна майстерня Києво-Печерського монастиря.Тут, як відомо, під керівництвом уславленого на Русі художника-іконописця Аліпія в кінці XI століття працювало багато місцевих майстрів. (с. 376 – 377)

Мідна накладка на оправу книги з зображенням святого, с. Щучинка на Київщині. Друга половина XI ст.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 370.