2008 р. Асканія-Нова - степовий самоцвіт Європи

Володимир Гетьман

Дата: 10.09.2008

До територій, особливо змінених людиною, належить наше Причорномор’я. З часів Аратти, Оріяни, Ольвії, Артанії незрівнянно багата історія цього краю. Це землі, де проживали племена царських скіфів, проходили сармати, готи, гуни, авари, печеніги, половці… Тут, у Чаплинському районі Херсонської області, на площі 33 307,6 га розташований біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф. Е. Фальц-Фейна – єдиний у Європі типчаково-ковиловий степ.

Історія біосферного заповідника бере свій початок з часу вилучення відомим німецьким землевласником Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном з використання 1 528 десятин своїх пасовищних угідь у 1889 році. Цю дату можна вважати початком організації першого заповідника в Російській імперії. Цар Микола ІІ назвав Асканію «картиною з Біблії».

На чому «стоїть» Асканія

Діяльність біосферних заповідників координується організацією ООН – ЮНЕСКО, зокрема, рішеннями у межах програми «Людина і біосфера» біосферні заповідники України включені до світової мережі біосферних резерватів.

Лівобережжя Причорноморської низовини, де розташовано біосферний заповідник Асканія-Нова, – майже плоска рівнина: маємо терасу, вироблену давнім (неогеновим) морем. Після відступу і по сей день море «не приходило», а наступив тривалий континентальний період. У цей час поверх морських відкладів сформувався товстий плащ (до 20 м) лесу.

Унікальна порода – лес! Ніжна на дотик, пориста, жовто-палевого кольору, утворює вертикальні стінки при розмиві і т. д. На півночі Китаю є ціле Лесове плато. На лесі після льодовикового періоду (300 тис. років тому – найбільший льодовик доходив від Скандинавії до нинішнього Дніпропетровська) утворились, у співучасті зі степовою рослинністю, найродючіші у світі грунти – чорноземи.

Якщо уважно придивитися до «плоскої» поверхні Асканійського степу, то віднайдете там і степові блюдця (невеликі заглибини 3-5 м глибиною), і витягнуті з північного сходу на південний захід слабо виражені у рельєфі балки або лощини. Найголовніше для Асканії-Нови, особливо у літню спеку, – вода. Поверхневих водних потоків немає, а підземні є. Зона активного водообміну має потужність до 150 м. Перший водоносний горизонт найбільш мінералізованої води (для господарських потреб) залягає на глибині до 25 м. Питну воду «дістають» 40-80-метровими артезіанськими свердловинами.

У плані Асканія-Нова нагадує фантастичний космічний літальний апарат, який завис над степами України. Насправді, заповідний степ складається з трьох помірно відокремлених частин: «Північної», «Південної» (з ділянками «Стара» та «Успенівка») і Великого Чапельського поду. «Північну» і «Південну» ділянки розділяє (прорізає) автодорога загального користування: Асканія – Чкалово. На абсолютно заповідному режимі з 1927 р. утримується ділянка «Успенівський степ», на решті ж площі випасаються сільськогосподарські тварини та здійснювався сінокіс.

У Великому Чапельському поді (2 376,4 га; 20% заповідної цілини), що на північному заході від «Північної» та «Південної» ділянок, в загонах утримуються дикі копитні зоопарку. Це унікальна депресія глибиною до 9 м, що періодично заповнюється талою водою. У найглибшій частині зростають гідрофіти, зокрема, найрідкісніший в Україні – зіркоплідник частуховидний, або зірчастий (Damasonium alisma). Нагадаємо, Великий Чапельський під – водно-болотне угіддя міжнародного значення.

Флора та фауна

У дикому степу росте майже 500 видів вищих рослин, що створює неповторний букет запахів і зорового різнобарв’я. Переважають багаторічники (51%). До Червоної книги України занесено 13 видів. Карагана скіфська (Caragana scythica) – напівкущ з жовтими квітками і колючками. Одна з найвразливіших до випасання – ковила українська (Stipa ucrainica), поширена переважно на півдні Причорномор’я. Ковила Лессінга, або ковилок (Stipa lessingiana) – займає мало не половину України: весь материковий південь і південний схід. Ковила волосиста, або тирса (Stipa capillata) – про неї окрема мова: у кінці спекотного липня, коли більшість степових рослин вже посохли, вона зацвітає металічним блиском остюків.

Із «червонокнижних» в асканійському степу квітують навесні тюльпани: Шренка (Tulipa schrencii) – квітки червоні, рідше жовті або білуваті, і скіфський (Tulipa scythica) – ендемік, більш ніде в Україні не росте, тільки в Асканії (квітки «скромні», неяскраво-жовті), – а також рябчик шаховий, або великий (Fritillaria meleagris) – квітка бурувато-пурпурова, з білуватим шаховим малюнком, повисла, як дзвоник.

У липні-серпні на солонцюватих ділянках степу поодиноко «горить» пурпуровими зонтиками цибуля Регеля (Allium regelianum). Раніше неї, у червні-липні, цвіте менш яскрава, з бежевими або лілуватими листочками оцвітини – цибуля скіфська (Allium scythicum).

Багатство орнітофауни заповідника представлене 272 видами. Так, у буферній зоні заповідника мешкало останнім часом понад 1000 особин дрохв. А що твориться на час осіннього перельоту птахів, які зупиняються і навіть зимують у Великому Чапельському поді! Фантастичний, багатотисячний пташиний гелгіт лавиною, темною грізною хмарою висить і з криком, шумом опускається над подом.

Служба державної охорони природно-заповідної установи бореться з браконьєрством, насамперед, у буферній зоні заповідника, де полювання протизаконне. Начальник цієї служби, прекрасна душею людина і порядний виконавець своїх обов’язків Здоровець Володимир Іванович (офіцер міліції у відставці), показував мені (при одній з перевірок заповідника) простріляний інформаційно-охоронний аншлаг зі слідами від автоматної черги.

Місце екологічного просвітництва

Дендрологічний парк Асканія-Нова за 115 років існування набув великого значення як осередок збереження рідкісних та мало поширених деревних рослин на крайньому півдні степової зони України. Він складається з трьох різновікових масивів – старого ботанічного парку, лісостепового рідколісся з дібровами, нового парку. Вони відрізняються видовим складом насаджень, структурою деревостанів, планувальним вирішенням своїх композиційних центрів. Об’єднує їх те, що вони гармонійно вписуються в оточуючий степовий ландшафт і створюють враження природних насаджень.

Інша частина паркового ансамблю вирішена в ландшафтному стилі: є чергування ландшафтів лісового і паркового типів, відкритих і закритих просторів, мальовничих галявин, деревних масивів, груп і окремих дерев та кущів на тлі водної поверхні ставу. Композиційним центром парку є майстерно створений посеред насаджень став з невеличким острівцем і сусідня з ним галявина з розрідженими групами хвойних. Незважаючи на понад віковий період існування, старий ботанічний парк зберігає чистоту та завершеність свого художнього образу.

Новий парк закладено в ландшафтному стилі при гармонійному поєднанні деревних насаджень з галявинами, системою озер, гірок та іншими елементами садово-паркових композицій. Його територія вміщує цілий каскад ставків, величезні галявини, рукотворні пагорби, з вершин яких можна бачити весь парк. Про давню історію Таврії нагадують половецькі пам’ятки – загадкові кам’яні статуї.

У зоологічному парку Асканії-Нови (площа 61,6 га) налічується понад 4 тис. особин 118 видів, підвидів, форм та порід тварин. Його колекція є найбільшим в Україні джерелом поповнення дикими тваринами вітчизняних зоопарків, інших природоохоронних установ. Основне місце утримання водоплавних птахів – чотири великі водойми, збудовані 1892 р. і пізніше.

І дендропарк, і зоопарк входять до складу буферної зони заповідника, що не відповідає закону України «Про природно-заповідний фонд України». Логіка диктує необхідність розробки проекту окремого закону України «Про біосферний заповідник Асканія-Нова. Але чому й досі немає проекту такого закону? Нині біосферний заповідник Асканія-Нова ім. Ф.Е. Фальц-Фейна є у віданні Української академії аграрних наук (УААН). У заповідній справі держави мало не суцільний розлад, що насамперед пов’язано з підпорядкуванням природно-заповідних установ різним відомствам…

Тим не менше, у біосферному заповіднику Асканія-Нова активно практикується науково-пізнавальна рекреація, зокрема, в дендрологічному та зоологічному парках. Максимум відвідувачів – 190 тис. при річній нормі 100 тис. Загалом, туристичний потік у заповідник зріс з 15 тис. – у середині 90-х до 75 тис. відвідувачів на рік.

Тут пропонуються екотуристичні послуги за такими маршрутами: зоологічний і дендрологічний парки, Великий Чапельський під (до табунів диких тварин) мікроавтобусом або кінним екіпажем, заповідний степ – екологічною стежкою. Біосферний заповідник також організовує тематичні екскурсії з науковими співробітниками у степ, зоо- і дендропарки.

На завершення розповіді про Асканію-Нову хочеться ще поділитися враженнями від службового відрядження у цей заповідник. Якщо довкола заповідника суцільна «розвалина», то у межах його території – порядок. Особливо це стосується зоопарку у заповіднику. Чисто, прибрано, тварини доглянуті. Тільки в Асканії світає – біжу у зоопарк. Там вже працюють люди: прибирають у вольєрах, годують тварин.

Директор біосферного заповідника Віктор Гавриленко – вимогливий до себе і підлеглих, добросовісний, порядний і принциповий. Він показав мені колишню садибу Ф. Фальц-Фейна (наразі вона відновлюється) і, як переконаний романтик, – майбутній науковий музей заповідника.

Джерело: “День”