Православна церква Віри, Надії, Любові і матері їх Софії

Парафіяльний храм по вул. Jana Kilińskiego 39. Ідея його побудови належить місцевим підприємцям, які намагалися таким чином вкрастися в довіру царській владі. 15 серпня 1888 р. закладено наріжний камінь, a а 28 листопада наступного року храм був освячений люблінським єпископом Флавіаном. Розташований поблизу залізничних колій, тому отримав назву "залізничного".

1919 р. польська влада забрала церкву у парафіян, також вилучила будинки священників та парафіяльної школи. Вони буди використані для потреб школи та помешкання залізничників, сама церква була змінена в шкільну каплицю. Швидко по тому самостійну сосновецьку парафію ліквідовано і приєднано її до парафії в Пьотркові-Трибуналському. В цей час церква була багато разів сплюндрована і спрофанована місцевим населенням. Після знищення церкви св. Миколая в Сосновці православна громада Сосновця хотіла повернути собі залізничний храм, однак ці зусилля були марними. Тільки в 1940 р. православні повернулися до цієї церкви і розпочали її ремонт. Після появи в Сосновці Червоної армії в січні 1945 р., парафіяни отримали звинувачення в співпраці з німцями. У цей час у Сосновці залишилося не багато православних парафіян, які переживаючи за свою долю не ходили до церкви, а діяльність самої парафії була сильно редукована. Парафіяльне життя почало нормалізуватися після 1956 р., що було пов'язано зі змінами в політиці держави. 1979 р. настоятелем став о. Сергій Дзевятовський (Sergiusz Dziewiatowski), який прийняв дуже занедбану парафію. Злам XX/XXI ст. був пов'язаний з багатьма ремонтними працями, які повернули церкві її давній вигляд. Церква була вписана до реєстру пам'яток 1980 р. Наразі церква належить до Лодзько-Познанської дієцезії, а парафія включає усю південну частину Сілезького воєводства. З 2018 р. настоятелем є о. доктор Микола Дзевятовський (Mikołaj Dziewiatowski).

Церкву збудували за 15 місяців після вмурування закладного каменю. Храм збудований з цегли та каменю в плані хреста і складається з п'яти частин. В самому центрі знаходиться восьмикутник, який утримують вежа і презбітерум. Центр храму покриває баня, помітна лише всередині будівлі, адже будівлю ззовні вінчає цибуле-подібне шатро. Вхід до храму являє собою фронтон, що спирається на дві колони, над якими возноситься висока вежа дзвіниці. Дзвони (в кількості восьми) подарував фабрикант Дітель (Heinrich Dietel). Церква була виконана згідно проекту Миколи Івановича Прокоф'єва з Пьотркова і могла вмістити 250 вірних. Інтер'єр церкви був оформлений в класичному стилі і контрастує з кольоровим зовнішнім виглядом храму. Тут розміщено двоярусний дубовий іконостас (4,7x7м). Його автором був майстр Лебедєв, а фундаторами брати Шен (Schoen). Оздоблення церкви є дуже багатим і включає близько 100 витворів мистецтва, в тому числі ікони. оздобні свічники, а також літургічний посуд. Більшість вистрою церкви походить з зламу XIX/XX ст. Тільки скриньові ікони та хоругви дещо старші і походять з іншої знищеної церкви в Сосновці-Мачках.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".