2010 р. Волинські археологи знайшли козацьку корчму

Дата: 10.06.2010

Розкопки на території села Шепель Луцького району принесли чимало цікавих знахідок. Останнє відкриття археологів – корчма XVI-XVII століть. Аналогічних споруд на Волині ще не знаходили. Подібні корчми знайдені на території Дніпропетровської та Запорізької областей, де проживали козаки.

Взагалі місцина обабіч села Шепель була заселеною протягом тисячоліть. Тут знайдено енеолітичні споруди, готські житла, виявлено також яму зубрицької культури (ранні слов’яни) та два житла ХІ століття.

Власне корчма розташовувалася тут тому, що поряд існував середньовічний замок. Там служило чимало шляхтичів. Зрозуміло, що був платоспроможний попит на спиртне. Тому корчма процвітала.

– Досліджена частина споруди має розміри 8 на 5 метрів, – розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності», керівник Шепельської експедиції Віктор Баюк. – Для тих часів це просто величезна споруда. Вона мала кілька зон: для приготування їжі, де була піч. Був також зал, де стояла піч з кахлями (кахлі на той час – це дороге задоволення). У третій частині були столи та «барна» стійка. Тут ми виявили багато стовбових ям, власне за якими і визначили, що це зал, де споживали їжу.

Окрім того на думку, що це корчма наштовхнули знахідки багатьох монет, уламків скляного посуду Розкопки в Шепелі розпочалися восени минулого року, але через погодні умови були припинені. Навесні розкопки поновили. І за короткий час виявили чимало знахідок. Дослідження проводили силами восьми співробітників ДП «Волинські старожитності».

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

* * * * *

У Шепелі на Волині розкопали унікальну знахідку – корчму XVI-XVII ст.

На території села Шепель Луцького району, поруч з відомим архігородищем періоду Київської Русі, волинські археологи розкопали унікальну знахідку часів козацтва – старовинну корчму. Земельну ділянку віддала під забудову Шепельська сільська рада і, згідно з законом, на її місці провели археологічне дослідження. Про це 10 червня повідомив власкор ЗІКу.

Перша згадка про городище Київської Русі датується 1097 роком. Городище фіксується як домонгольське, тобто це значить, що воно було зруйноване під час навали монголо-татар у 1240-1242 роках, – розповів науковий співробітник ДП «Волинські старожитності», начальник експедиції у Шеплі Віктор Баюк.

Під час археологічного дослідження на території «шепельського городища» виявили низку об’єктів, у тому числі два житла давньоруського часу ХІ століття, синхронні з городищем, та велику споруду, яку попередньо можна інтерпретувати як велике житло або ж корчму часу козацтва.

«Споруда дуже незвичайна. Розміри її 8 на 5 метрів, а це надзвичайно багато для споруд такого типу», – сказав науковий співробітник. Про те, що це корчма, а не житлова велика споруда, археологам говорять знахідки монет, посуду, в тому числі й кухонного, столового, знахідки скляної тари, різноманітних чарочок, кухликів для споживання питва та харчів.

Споруда має цікаву систему. Вона складається, як мінімум, із трьох камер. Є великий зал, де розташована велика піч, яка була викладена дорогими кахлями, що для XVII століття надзвичайно рідкісне явище. Піч слугувала для опалення. Друга частина – кухонна. Там містилася велика нішовидна піч, яка слугувала для приготування їжі. Третя частина (передня) – невелика за розміром, але всипана стовбовими ямками. Це свідчить про те, що тут стояло дуже багато столів, лавок, – розповів Баюк.

Розкопки корчми розпочали у жовтні 2009 року, але через несприятливу погоду їх зупинити в листопаді. Цьогоріч працюють уже третій тиждень.

«Це – унікальна знахідка. Аналоги є лише у Дніпропетровській, Запорізькій областях, де було поширене козацтво. На Волині об’єктів тих часів такого масштабу не знайдено. Маю на увазі Велику Волинь аж до Житомира», – зауважив археолог.

За словами наукового співробітника, держава виділяє мізерні кошти для проведення археологічних практик для спудеїв. «Цих коштів недостатньо навіть для нормальної життєдіяльності студентів на практиці. Щодо ціленаправлених коштів на розкопки – такого я не пам’ятаю. Копаємо за ті гроші, які надходять до нас за проведення археологічної експертизи», – розповів Баюк. Усього у шепельській експедиції задіяно вісім осіб.

«Західна інформаційна корпорація»