Фортеця

Перша згадка: 1600 р. Фортеця відновлена в 1655 – 1656 рр. [Історія міст і сіл УРСР : Харківська область. – К.: 1967 р.].

Цареборисівське городище з’являлось та зникало двічі за історію свого існування. Вперше фортеця була збудована за наказом та на честь царя Бориса Годунова воєводами Богданом Бєльським та Семеном Алфер’євим 1599 році посеред “Дикого поля”. Після великої пожежі (сліди якої фіксуються археологічно) мешканці залишили фортецю та пішли в Білгород та Валуйки. В 50-х роках XVII ст. починається переселення на городище вільних груп черкас. 27 травня 1656 року воєвода Федот Сурмин записав черкас “в службу”, видав їм “жалование”, в цьому ж році була відбудована рублена з сосни фортеця. Цареборисівці підтримали повстання І. Брюховецького 1668 року, спалили місто і вбили наказного чоловіка Бориса Мосолова. Після закінчення повстання частина мешканців повернулась в городище. Восени 1670 року населення Цареборисова брало активну участь у повстанні Степана Разіна. Розправа зі повстанцями була жорстокою, активні учасники повстання були повішені, інші – приведені до присяги.

Таким чином на першому етапі існування фортеці тут переважно жили переселенці з Московської держави, а на другому – з Правобережної України. Вважаємо можливим дійти попереднього висновку (не дивлячись на те, що цьому поки нема підтверджень в письмових джерелах), що після подій кінця XVII ст. мешканці більше не повертались жити на територію городища, оселились поряд, на місці розташування сучасного села Червоний Оскіл. Це підтверджується нумізматичним матеріалом, що отримано в результаті розкопок та розвідок на території фортеці. До початку XXI століття дослідження Цареборисівської фортеці носили несистематизований, описовий характер, і це були переважно суцільні маршрутні розвідки, під час яких фіксувалися, крім інших, і пам’ятки козацької доби та окремі знахідки тих часів (М.В. Сібільов, П.Д. Ліберов). Стаціонарні розкопки фортеці тривають лише один польовий сезон (розпочаті в 2004 році) і площа розкопу складає 58 кв.м., проте виявлено кілька археологічних комплексів (житло-землянка, печі, смітники) та отримано презентативний матеріал, що датується кінцем XVI – XVII століттями та належить різним етнічним групам.