Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Марина Виноградова

1999 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 639:771 піксел

Готель, 1843, 1873 рр.

(архіт).

Вул. Ігорівська, 12.

На червоній лінії забудови вулиці, на території садиби, яка утворилася після пожежі 1811 р. У 1843 р. на місці дерев’яного будинку, що згорів, споруджено новий цегляний, двоповерховий. Імовірно, під час проектування було використано один із зразкових проектів (№ 1) з фасадом на сім вікон. У 1848 р. садиба з будинком переходить у власність дружини титулярного радника О. Жендзянівської, яка в 1871 р. продала її васильківському купцю 2-ї гільдії Ф. Швогер-Литецькому.

В 1873 р. за проектом арх. М. Беркутова проведено реконструкцію споруди з метою перетворення її на готель. Обабіч головного будинку було прибудовано два двоповерхові флігелі, на межі подвір’я – господарський корпус. Таким чином, садиба була забудована з усіх чотирьох боків. Комплекс під назвою «Готель Швогер-Литецького» або «Готель Литецького» проіснував до 1917 р. Під час 2-ї світової війни споруди пошкоджено. В 1950 р. надбудовано третій поверх.

Будинок триповерховий, на підвалі, цегляний, у плані прямокутний, з коридорним внутрішнім плануванням; ліворуч – проїзд на подвір’я. Композиція головного фасаду симетрична, центральна частина гладенька, наріжні фланковано пілястрами, декорованими «під руст». В цілому декор будинку стриманий. Вікна другого поверху прикрашено сандриками на кронштейнах та сухариками.

Будинок є характерним для забудови вулиць Києва серед. 19 ст.

ДАК, ф. 100, оп. 1, спр. 1449, 2720; ф. 143, оп. 1, спр. 435; ф. 163, оп. 41, спр. 424;

ДАКО, ф. 42, оп. 3, спр. 2139;

ЦДІАУ, ф. 486, оп. 1, спр. 9165, 10986.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 396.