Паспортна інформація

Розмір зображення: 1812:2147 піксел

Три давньоруських городища літописного міста Городеськ

Пам’ятка археології

Х-ХІІІ ст.

Розміщення:

Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Городське, на території села, на лівому березі р. Тетерів.

Загальний опис:

Городище № 1 (Мале городище) знаходиться на плато продовгуватого мису з високими стрімкими схилами. Загальна площа – 80×28 м. З напільного боку воно має рів до 5 м глибиною та вал.

Досліджено 19 напівземлянок з глинобитними печами та дві наземні ремісничі майстерні. Виявлено багато ям для зберігання зерна та інших господарських потреб.

Городище № 2 відоме під назвою “Вали”, розташоване на мисовидних останцях високого лівого берега р. Тетерів. Воно має досить значні розміри – 145×95 м. З напільної сторони оточене валом висотою 7 м та ровом шириною 8 м і глибиною 3 м. В основі оборонного земляного валу знаходяться два ряди дерев’яних клітей-зрубів. Житлові кліті з глинобитними печами були зруйновані під час пожежі.

Городище № 3 знаходиться в урочищі Червона гора на плато мису, що тягнеться вузькою площею в напрямку з півдня на північ. Загальна площа – 80×28 м. Має форму витягнутого чотирикутника. Вал і рів простежуються з північної сторони. Зі сходу, півдня та заходу городище оточують високі балки. На всій площі городища виявляється товстостінна кераміка великокнязівського часу та епохи трипілля.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Залишки давньоруського міста Гродеськ, що згадується в літописі 1257 р., виявлено у вигляді трьох городищ.

Одне з них, так зване Мале городище, виникло у Х ст. як населений пункт Київської Русі на території древлян. Згодом воно було перетворено на феодальний замок.

Із збільшенням населення у ХІІ ст. було побудовано друге городище, так звані Вали, як військова фортеця.

У цьому ж ХІІ ст. виникає третє городище, яке знаходиться в урочищі Червона Гора, де зосереджувалися, головним чином, ремісники.

Городоські городища досліджувалися, головним чином, експедиціями Інституту археології АН УРСР у 1936, 1940, 1946, 1947, 1955 та 1958 рр. під керівництвом археологів: В.К. Гончарова, Р.І. Виєзжева, А. Дмитрієвської та ін.

Матеріали та звіти зберігаються в Інституті археології АН УРСР.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 22

Основна бібліографія, архівні дані:

Карамзин Н.М. История Государства Российского.- СПб., 1842.- Т.4.- С.38.