Закличин м-ко
На парафіяльному цвинтарі в містечку Закличин похований професор Богдан Осадчук (1 серпня 1920, м. Коломия — 19 жовтня 2011, Закличин, Польща), приблизні координати поховання . Професор мав великий зв’язок з Малопольщею. Дитинство і юність провів у південній частині Польщі, неподалік від Кракова, у селах Бощинек (пол. Boszczynek) і Пшибениці (пол. Przybenice), де його батько працював вчителем. Навчався в гімназії в м. Піньчув, звідки пізніше було вигнано і переслідувано за національною ознакою. На початку Другої світової війни, родина Богдана Осадчука проживала в с. Казімежі-Велькій i Буску-Здруй / Busku-Zdrój. Атестат закінчення німецької середньої школи отримав у Кракові в 1941 році. Мешкав в Берліні та співпрацював з паризькою «Культурою» Єжи Гедройця. Чому професора поховали в Закличині? Як виникає з розповіді А. Фрайтаґ, ключем є дружба покійного професора з нею. Вони зналися 10 років. Останні три роки вона була його найближчим другом. На прохання професора, вона, маючи сім’ю, стала його опікуном і на бажання Б. Осадчука забрала його з Берліна померти в колі друзів (отже її будинок, адреса?, є останнім місцем помешкання професора). У столиці Німеччини, де професор був душею товариства, на схилі свого життя почувався забутим і залишеним напризволяще. Хотів бути похованим там, де поставлять йому свічку щирі друзі. Відспівування професора пройшло 25 жовтня 2011 р. в парафіяльному костелі св. Ідзя-абата в Закличині, . Шестеро греко -католицьких священиків під проводом о. Петра Павлища відслужили парастас. Разом з місцевим римо-католицьким парохом Юзефом Стопкою, отці відправили Богослужіння в намірі померлого, яке очолив о. Іван Піпка. У проповіді о. Григорій Назар звернув увагу на те, що відчуття неприсутності Б. Осадчука в місці, де він бував, матимуть навіть люди, які ніколи його не бачили. “Бракуватиме нам тайни sacrum людського життя, будемо голодні його інтелектуальної думки”, – підкреслив отець.
З ініціативи Я. Малицького труну з тілом понесли присутні на похороні Я. Малицький, П. Коваль, М. Чех, М. Сич, Я-А. Домбровський.
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».