Костел св Вінцента і св Якуба – Церква Воздвиження Хреста
Українська Греко-католицька парафія у Вроцлаві відновлена у 1956 році. Належить до Вроцлавсько — Гданської єпархії. У Вроцлаві у самому центрі знаходиться який був переданий єпархії Вроцлавсько-Гданській УГКЦ у 1997 р. коли проходив Євхаристійний Конгрес.
Храм споруджений у ХІІІ ст. князем Генриком Побожним, який загинув у 1241 р. у боротьбі на Лігницьких полях з татарами. Храм споруджений разом з монахами-францисканцями які прибули з Праги близько 1240 (можливо, в 1232 або 1234). Спочатку це була крипта св. Якуба, вирішена в романському стилі. Ще під час будівництва вона стала місцем поховання засновника, котрий загинув в 1241 році в битві з монголами під Легницею (Наразі нагробок збергіається в Національному музеї у Вроцлаві). Саме в цьому костелі, будівництво якого завершено в 1254 році, оголошено 16 грудня 1261 установчу грамоту Нового міста на Магдебурзьке право, що дозволило подальший розвиток Вроцлава. Цей найстарший костел був тринавним і мав один або два бічні вівтарі.
У XIV і XV століттях проводились значні реконструкції та розширення, які через відсутність коштів тягнулися дуже довго та з перервами. В цей час вибудовано в готичному стилі. Центральна нава костелу, довжиною 77,5 м і висотою 23 м збережений до нашого часу. Чотирикутник монастиря, прилеглий до костелу з півночі, є незвичним для цієї частини Європи.
На початку шістнадцятого століття, частина францисканців перейшли на протестантизм, а решта покинули Вроцлав. Ті ж, хто залишився, 1529 року перейшли до костелу св. Дороти. Покинуту францисканцями споруду зайняли норбертани і за рішенням міської ради, знесли будівлю монастиря, а на його місці побудували споруду нинішньої церкви Архангела Михаїла в Ольбіні. 3 червня 1530 посвятили її на честь свого патрона з Ольбіни св. Вінсента.
У 1662—1674 роки церква була оздоблена в стилі бароко, зокрема 1667 року Франц Шермак і Георг Зеллер побудували новий вівтар. У період правління абата Андреаса Гебеля в 1673 р. почалась реконструкція монастирської будівлі в стилі бароко. Каплиця Божої Матері Болісної (пізніше Святих Дарів) була зведена в стилі пізнього бароко на південному боці 1723—1727 роках Хрістофом Гацкнером.
Після ліквідації Ордена в 1810 році костел був перетворений в парафіяльну церкву, а монастирські будівлі передані суду.
В останні дні Другої світової війни церква була сильно пошкоджена, звалилася вежа, а разом з нею частини бічних стін і стеля. Ті стели, що збереглися, були перенесені на хори собору. Перебудована церква (ліхтар і купол вежі закінчено тільки у 80-х роках) протягом деякого часу використовувалась як гарнізонна, до закінчення реконструкції після пожежі костелу св. Елізабети.
1997 року Папа Римський Іоанн Павло II і кардинал Генрик Гульбіновіч передали костел для собору Вроцлавсько-Гданській Єпархії Української Греко-Католицької Церкви. У 1997—1999 роках парафіянами закінчено ремонт, перекрито дах.
В катедрі можна побачити ікони Юрія Новосельського, Віталія Садовського та інших.
Щонеділі та по святах ведуться служби українською мовою. При церкві діє українське просвітянське товариство, класи для молоді.
На початку червня 2018 р. у Вроцлаві проходив Постійний синод УГКЦ, який очолював блаженнійший патріарх Святослав Шевчук. Ієрарх разом з владиками не тільки розмовляли на сесіях, але також зустрічалися з духовенством Вроцлавсько-Ґданської єпархії, молодими сім’ями та молоддю. У неділю вранці члени Синоду відправили Святу Літургію у кафедральному соборі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Вроцлавсько-Ґданської єпархії.
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».