Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1977 р. Паспортна інформація

Комплекс пам’яток Лиса Гора

Пам’ятка археології

35 тис. р. до н.е. – І тис. до н.е.

Розміщення:

Запорізька обл., Василівський р-н, м. Василівка, північно-західна окраїна.

Загальний опис:

Найбільш дослідженим з цього комплексу є неолітичний могильник кінця 5 – початку 4 тис. до н.е. На площі могильника було виявлено близько 30 дитячих та дорослих поховань. В ямі № 4 знайдено кістяк померлого. В заглибленні лежав 21 людський череп, що належали похованим раніше, інших кісток не було. На площі могильника були знайдені крем’яні знаряддя праці, намисто та прикраси з черепашок, сланцю, фрагменти ліпної кераміки.

На поселенні Василівка-2 зафіксований культурний шар довжиною 150 м і потужністю 0,6 м. Виявлено контури 3-х землянок, знайдено цілий жбан та фрагменти жбанів епохи пізньої бронзи.

На поселенні біля водокачки було виявлено 2 культурних шари довжиною 150 м і потужністю 0,6-0,8 м, залишки землянки та вогнища.

В результаті шурфування на поселенні було виявлено близько 600 фрагментів кераміки, крем’яні знаряддя праці, відщепи, кам’яна зернотерка, кістяна мотика, кістяна голка, 6 жбанів. Серед них – жбан банкоподібної форми зі смисловим малюнком ритуального призначення. Поселення датується 13-9 ст. до н.е.

Численний підйомний матеріал представлений крем’яними знаряддями праці, фрагментами кераміки, прикрасами, зброєю неолітичного часу (4-3 тис. до н.е.), керамікою, прикрасами, виробами з бронзи 2-1 тис. до н.е., скіфського часу (5-3 ст. до н.е.).

На кінці мису учасниками археологічного гуртка були виявлені господарчі ями та зібрана велика кількість фрагментів кераміки скіфського періоду.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Мис Лиса Гора має вигляд півострова, трикутного за формою, зверненого вершиною на північ. Із західного та східного боків омивається водами Каховського водосховища. До спорудження Каховського водосховища до Лисої Гори впритул підходили плавні так званого Великого Лугу й протікала р. Конка. Ще раніше тут знаходилася заплава Дніпра (західне узбережжя мису являє собою ділянку корінного берега пра-Дніпра – вона збереглася й донині.

Лиса Гора підіймається над рівнем моря на 70-80 м і, знижуючись на схід і південь, переходить у плато. Поверхня плато з південного заходу на північний схід густо прорізана вибалками.

В давнину на плато Лисої Гори знаходився великий курганний могильник. Про це свідчить топографічна карта європейської частини Російської імперії другої половини 19 ст. На ній позначено 43 кургани висотою від 2-х і вище метрів. Нині на полях радгоспу “Василівський” залишилося 6 курганних насипів висотою від 0,3-4 м та діаметром від 10 до 40 м. Також простежується багато плям – у минулому курганів.

Дослідження курганів не проводились.

Археологічні розвідки проводилися Інститутом археології АН УРСР, Запорізьким краєзнавчим музеєм, Запорізьким державним педагогічним інститутом, обласною дитячою екскурсійно-туриською станцією.

Біля колишнього піонерського табору за 1,5 км на південь від кінця мису в 60-і рр. співробітником ІА АН УРСР Бодянським О.В. був виявлений і досліджений неолітичний могильник.

Розвідками Шарафутдінової І.М. та Бодянського О.В. в 2 км на північний схід від водонапірної башти було виявлено поселення епохи пізньої бронзи (пункт Василівка 2).

У 1972 р. співробітником ІА АН УРСР Ляшко С.М. в 2 км на південний захід від водонапірної башти виявлене поселення епохи пізньої бронзи, яке спільно зі студентами ЗДПІ було досліджене у 1973-1976 рр.

Колекції зберігаються в фондах ІА АН УРСР, ЗКМ, ЗДПІ, ОДЕТС.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно рішення Запорізького обласного виконавчого комітету Ради народних депутатів № 580 від 22.12.1982 р.

Охоронний № : 1369.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: рішенням Василівського районного виконавчого комітету Ради депутатів трудящих № 155 від 30.05.1974 р. охоронна зона встановлена розміром в 50 м2.

Основна бібліографія, архівні дані:

Шарафутдінова І.М. Нові пам’ятки епохи пізньої бронзи в Нижньому Подніпров’ї // АП.- К., 1961.- Т.Х.- С.12-26.

Белов А.Ф., Ляшко С.Н. Отчет о разведках на побережье Каховского водохранилища от г. Васильевки до с. Скельки / НА ИА АН УССР.

Телегін Д.Я. Дніпро-донецька культура.- К., 1968.- С.82, 184.

Ілюстративні матеріали:

Комплекс пам’яток Лиса Гора. Схематичний план.

Комплекс пам’яток Лиса Гора. Загальний вигляд.

Бодянский А.В. Лысогорский неолитический могильник. – Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1961 г., т. 11, с. 32 – 37.

Белов А.Ф., Ляшко С.Н. Поселение эпохи поздней бронзы у г.Васильевка. – “Археологические открытия 1977 г.”, М., 1978 г., с. 298.