Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Вовче с

Перша згадка: 1519 р. [Історія міст і сіл УРСР : Львівська область. – К. : ГРУРЕ, 1968 р.].

Кор[оль] Жиґимонт потверджує шл. Іллі на князівстві с. Вовчої в пов[іті] Самбірськім, 24 червня 1519 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 73].

Кор[оль] Жиґимонт Авґуст на підставі посвідчення старости, що священики с. Вовчої мають ґрунтів ледве на півдворища, позволяє їм розробити ще на півдворище; заразом надає доживотні права па парафію їм самим і їх синам. 1 жовтня 1558 р. [Грушевський М. С. Сторінка з історії українсько-руського сільського духовенства (1899 р.), № 40].

Перейменування: до 1969 р. (принаймні) звалось Вовче, в 1969..1971 рр. дано нову назву Середа [Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. – К.: Політвидав, 1973 р.].

Рішення про перейменування села Середа на село Вовче прийняла Верховна Рада України 18.03.1991 р. Рішення № 847-ХІІ. Дата опублікування 09.04.1991 р. (“Відомості Верховної Ради України” № 15, ст.184).

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє (18.03.1991, № 847-ХІІ): Відновити населеним пунктам Львівської області колишні їх найменування: у Турківському районі селу Середа – село Вовче.

Стайня-стодола 1903 р. із с.Вовче Турківського району Львівської обл. в Музеї народної архітектури у Львові.

Список літератури – на сайті «».