Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Тчев м-ко

Тчев (пол. Tczew, нім. Dirschau) — місто в північній Польщі, на річці Вісла.

На виїзді з Тчева до Скаршев зберіглося місце австрійського військового цвинтаря з меморіальним обеліском. Тут ховали померлих полонених солдат австрійської армії, які утримувалися тут пруссаками після перемоги в австро-прусській війні 1866 р. Як свідчить перелік імен на табличці поруч серед померлих були українці Іван Стесурек, Іван Ілличко та Степан Баба.

Як свідчить справа обвинувачення по вбивству Перацького 1934 р.:

"У Сеника знайдено інструкції, опрацьовані Фединою, відносно способів і місць переходу кордону Вільного Міста Гданська і порозуміння ся з Фединою в Гданську. Одна з тих інструкцій поручає оминати Тчев, де, як твердить, вся гранична сторожа є наставлена на вилапання «розбишак» /то є членів Організації/, і поручає дорогу через Варшаву – Млаву – Дзялдово".

У містечку були розташовані могили хорунжого проф. Костянтина Чеховича (1896—1987), щодо якого вкзується, що він працював директором бібліотеки в Тчеві (історія бібліотеки в Тчеві цього факту не підтверджує) та Тита-Євгена Бурачинського (1880—1968) — д-ра медичних наук, хірурга. З останнім пов'язана Головна лікарня в Тчеві. Втім точна локалізація і чи збережені ці поховання не відомо.

Містом побратимом Тчева є Чорноморськ, про що свідчить вказівник перед .

Окрему сторінку історії становить допомога Тчева біженцям з України. Тут слід відзначити наступні об'єкти: школа №4, де навчали польській мові, міський пункт соціальної допомоги по вул. 1 Maja 8 (місце збору та видачі допомоги), уряд міста, місце де оформлювали номери PESEL мешканці України, центр Мистецтва, центр культури та мистецтва в Тчеві, міська бібліотека, що започаткували спеціальні програми для українських дітей. Було також відкрито окремий соціальний магазин для українців на вул. Kwiatowa 2. Допомога дозволила українським біженцям пережити найскладніший час. Частина повернулася до України, а частина знайшла працю в Польщі та адаптувалася до нових реалій.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".