Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Давньоруський Пліснеськ – реконструкція

Пліснеський археологічний комплекс розташований на теренах мальовничих природних ландшафтів низькогірного пасма Вороняків — частини Гологоро-Кременецького кряжу. Це — унікальні ділянки незайманої природи, які увійшли до Національного природного парку «Північне Поділля».

Комплекс археологічних пам'яток знаходиться на території та в околицях села Підгірці, Бродівського району, Львівської області. Він «лежить» на шляху від Золочівського до Підгорецького замків, що входять до складу популярного туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини». Відстань від замку у Підгірцях до Пліснеська складає близько 1,5 км, а територію самого комплексу перерізає шосе Золочів–Броди.

Базовими пам’ятками слов’янського, давньоруського та пізньосередньовічного періодів тут виступають:

►давньослов’янський культовий центр кін. VІІ–Х ст. (ур. «Оленин Парк»);

►слов’янське городище ІХ–Х ст. (ур. «Побіч», «Поділ», «Кецарки», «Оленин Парк», «Замчисько», «Високе городиско», «Поруби»);

►давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ), (ур. «Оленин Парк», «Замчисько»);

►курганний могильник ХІ — поч. ХІІ ст. (ур. «Поруби»);

►Підгорецький («здавна іменований Пліснеський») монастир ХІІ–ХVІІІ ст. (ур. «Оленин Парк» та «Високе городиско»).

Практично усі пам’ятки, які хронологічно пізніші від культового місця, знаходяться в межах укріпленої території слов’янського городища ІХ–Х ст. (близько 450 га). І лише частина курганних захоронень перекриває лінію захисту останнього з напільної (північної) сторони. Іншими словами, в межах зазначеної території зберігся комплекс асинхронних, генетично споріднених археологічних пам’яток матеріальної і духовної культури, для кожної з яких притаманні специфічна топографія, планіграфія, стратиграфія, форма та функція, а також місце у системі заселення цього мікрорегіону протягом того чи іншого часу.

Підготував Іван Парнікоза