Меморіальні місця пов'язані з оброною Перемишля в 1918 р.

Залізничний воказал;

Перемиські мости;

Будинки Народного дому та кооперативного товариства "Українська щадниця" на вул. Косцюшка;

Вулиці Міцкевича та Францисканська на яких точилися бої;

Пам’ятник Перемиським орлятам;

Перемиський ринок. 11 листопада 1918 року, прибулі із заходу польські легіонери, почали захоплення Перемишля із своєї бази на Засянні. Переправившись через Сян в районі Пралкович, вони зайняли Замкову гору та звідти розпочали подальше просування містом. Були обстріляні Народний дім, "Віра", Семінарія. Одночасно, відбувався наступ двома мостами, з використанням бронепоїзда. Проти сотень прибулих та місцевих симпатиків "польського міра", оборонялось лише 70 українців. Їх останнім оплотом стала Ринкова площа. Ще в момент наступу польська сторона продовжувала переговори про мир, в рамках яких українці передали полякам 10 000 буханок хліба. Добре нагодовані легіонери, все одно не могли легко захопити міста. У пригоді, їм стало те, що українці не лише слали своїм ворогам харчі, але не пильнували полонених, які знаходились всередині українських позицій. Саме дії полонених в тилу поклали край обороні міста.

Міські казарми на вулиці Тихій (нині Смольки). Тут у листопаді 1918 року розташовувались чотири українські сотні, що обороняли місто від польських інтервентів. Казарми були одним із останніх вузлів опору переважаючим силам прибулих з Кракова "легіоністів". Звідси, прорвавши польське оточення, українські військові, які залишились живими та не потрапили у полон, відступила до с. Негрибки. Згодом вони стануть ядром бойової групи, сформованої в Хирові, котра увійшла до складу Самбірської бригади УГА.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».